Воронівщина (Бориспільський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Воронівщина | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бориспільський |
| Громада | Яготинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32040210040047894 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1911 |
| Населення | 81 |
| Площа | 0,2 км² |
| Густота населення | 405 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07740 |
| Телефонний код | +380 4575 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°14′37″ пн. ш. 31°51′28″ сх. д. / 50.24361° пн. ш. 31.85778° сх. д.Координати: 50°14′37″ пн. ш. 31°51′28″ сх. д. / 50.24361° пн. ш. 31.85778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
126 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07740, Київська обл., Яготинський р-н, с. Двірківщина, вул. Центральна, 13 |
| Карта | |
  Воронівщина | |
 Воронівщина | |
| Мапа | |
| |
Воро́нівщина — село в Україні, у Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 81 осіб.
Засноване у 1911 році.
На початку 1930-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області.
Село постраждало від колективізації та Голодомору - геноциду радянського уряду проти української нації. Під час Голодомору ховали померлих на місцевому кладовищі. Свідки трагедії пригадали прізвища 94-ох своїх односельців, замучених голодом. Мартиролог жертв Голодомору за свідченням Човпінь М.Я., 1923 р.н., записаними у 2008 році Івахно О.В., сільським головою[1]:
- Ворона Степан робітник, 35
- Шевченко Кузьма робітник, 30
- Чорономор Ніна, дитина, 1
- Федина Пилип, робітник, 30
- Федина Катерина, дитина, 5
- Федина Григорій дитина, 3
- Федина Сільвестр пенсіонер, 74
- Бондаренко Павло робітник, 45
- Бондаренко Любов дитина, 12
- Кравченко Самсон робітник, 29
- Кравченко робітник
- Кравченко Семен робітник, 50
- Чорономор Одарка пенсіонерка, 65
- Бережний Маркіян пенсіонер, 70
- Бережна Явдоха робітниця, 32
- Бережний Пилип пенсіонер, 75
- Бережний Микола робітник, 35
- Бережний, дитина, 5
- Бережний Павло, дитина, 7
- Бережний Григорій, дитина, 10
- Бережна Параска робітниця, 30
- Самардак Федоска пенсіонерка, 75
- Самардак Іван робітник, 44
- Самардак Олександра робітниця, 40
- Дужак Параска, пенсіонерка, 78
- Дужак Іван, пенсіонер, 80
- Згурська Катерина робітниця, 36
- Згурський Самійло, робітник, 38
- Згурська Євдокія дитина, 14
- Згурська Олександра дитина, 13
- Згурський Василь, дитина, 10
- Дужак Яків, пенсіонер, 74
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 79 | 97.53% |
| російська | 2 | 2.47% |
| Усього | 81 | 100% |
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 1134-1135
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
