Велика Стариця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Велика Стариця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бориспільський район |
| Громада | Бориспільська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1628 |
| Населення | 744 |
| Площа | 2,114 км² |
| Густота населення | 351,94 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08371 |
| Телефонний код | +380 4595 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°26′54″ пн. ш. 31°05′16″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 31.08778° сх. д.Координати: 50°26′54″ пн. ш. 31°05′16″ сх. д. / 50.44833° пн. ш. 31.08778° сх. д.[1] |
| Середня висота над рівнем моря |
111 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72 |
| Карта | |
  Велика Стариця | |
 Велика Стариця | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вели́ка Ста́риця — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Село розміщується за 20 км на північний схід від Борисполя і за 19 км від залізничної станції Бориспіль, у низовинній, колись болотистій місцевості. Село простяглося понад річкою Красилівкою, що відділяє його від сусідньої Сеньківки. Сучасне село Велика Стариця підпорядковане Бориспільській міській громаді. У селі 375 дворів, 744 жителів.
Найдавніша згадка про село датується 1629 роком. На своєму шляху річки утворюють так звані стариці (петльовані ділянки русла), які вони потім залишають. Назва села пішла від однієї з таких стариць, біля якої поселилися перші жителі.
Хутір Стариця належав до Бориспільської волості і разом з іншими селами сплачував подимний податок. Серед відомих власників села XVII—XVIII століть — княгиня Мар'яна Корецька, Аксаки та рід Сулимів. Онук Івана Сулими, генеральний хорунжий Іван Федорович Сулима, отримав село у власність від гетьмана Івана Ілліча Скоропадського.
У XVIII ст. Велика Стариця належала до Гоголівської сотні Київського полку. В архівних документах дворянського роду Сулим, Скоруп та Войцеховичів зберігся короткий опис Великої Стариці за 1756 рік. В селі був будинок для приїжджих із садом та левадою. У 15 дворах, був 21 житловий будинок.
За описом Київського намісництва 1781 року у Великій Стариці було 153 хати. За описом 1787 року в селі проживало 457 душ і воно було володінні козаків та власника — надвірного радника Семена Сулими.[2]
Є на мапі 1812 року[3]
У середині XIX ст. село значилося як поміщицьке і козацьке. У книзі «Відомості про церкви і кліри церковні» за 1782 рік є запис, що у Великій Стариці є православна Архістратиго-Михайлівська церква[4] із священиком Онісімом Рабачевським, у якого був син Самуїл. У 1859 році у Великій Стариці було 130 дворів, 855 жителів. У 1869 священиком у селі був Олексій Микитович Ільїн. У 1912 священиком у селі працював Іларіон Гаврилович Лагодинський.
З 1926 року село Велика Стариця — центр сільської ради, на території якої проживало 1727 чоловік. Головою сільради працював Святенко Артем Левкович.
За роки колективізації у селі були створені колгоспи ім. Брусиловського та ім. Петровського. Під час штучного голодомору лише протягом квітня-вересня 1933 року в селі померло 46 чоловік. Про події 1930-х років у селі Великій Стариці згадує письменник Ісак Бабель, у своїх оповіданнях, об'єднаних під назвою «Велика Криниця».
Німецько-радянська війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року.
Звільнення Бориспільського району почалося у вересні 1943 року, у цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Уманського Терентія Хомича.
За мужність, виявлену при форсуванні Дніпра у жовтні 1943 року, двадцятирічний уродженець Великої Стариці Микита Стасюк удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
У 1962 році місцевий колгосп був перетворений на радгосп «Сеньківський». В селі працювала початкова школа та магазин.
- Братко Олег Анатолійович (1980—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Велика Стариця на weather.in.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 5 вересня 2010.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 273
- ↑ Переяславский уезд: Великая Старица-Великая Старица. Google Docs (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) ISBN 966-8126-72-6.
- Велика Стариця на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з березня 2019]
- «Історія рідного краю. Бориспільщина.», Наталія Йова, Тетяна Гойда
- Адміністративно-територіальний устрій Київської області
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велика Стариця |
| ||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
