Вольф Шольц
лат. Wolfgangus Scholz
Кам'яниця Шольц-Вольфовичів
Бурмистр Львова
1554, вперше — 1561, востаннє
Райця Львова
1544 — 1568
Війт Львова
1533, вперше — 1539, востаннє
Помер	~1568
Країна	Львів Львів Королівство Польське
Національність	сілезець
Рід Шольц-Вольфовичі
У шлюбі з	Беата Газ
Діти	12 синів і 12 дочок
Брати	Якуб, Йоганн
Професія	купець

Вольф Шольц, або Вольфґанґ Шольц (нім. Wolf або Wolfgang Scholz, пол. Wolfgang Szolc) (1505 ? — 1572 ?)  — львівський купець, лавник (1529—1540), війт (1533, 1534, 1537, 1539), міський райця (1544—1568) та бурґомістр (1554,1556,1559,1561) .

Походив із Сілезії. Прибув до Львова як купець із Вроцлава за часів короля Сигізмунда І Старого^[1]. У 1543 році обраний міським райцею, а пізніше і бургомістром.

Знаний тим, що мав 12 синів і 12 дочок від однієї дружини Беати — доньки львівського патриція Газа (правдоподібно, Мельхіора). Через шлюб у місті жартували, що вовк (Wolf) одружився з зайцем (Hase). Залишив по смерті величезний на той час спадок — 25 000 золотом, окрім того будинки, крамниці та землі.

Разом із братами Якубом та Йоганом — засновник роду львівських патриціїв Шольц-Вольфовичів. Родині Шольц-Вольфовичів належала кам'яниця на площі Ринок, 23 — (конскрипційний номер 47) та не існуюча на сьогодні кам'яниця на місці будинку № 32 площі Ринок у Львові.^[2]

• Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 24—25. — ISBN 978-617-629-024-7.
• Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — 305 s. — S. 15, 43—45 etc. (пол.)
• Kapral M. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku // Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2008. — T. 7 : Ziemie Ruskie, zesz. 1 : Lwów. — S. 420. (пол.)
• З історії львівських вулиць Площа Ринок, № 23^{[недоступне посилання]}

п о р Бурмистри, президенти та міські голови Львова
Галицько-Волинське князівство (сер. XIII ст. — 1349)	Бертольд Штехер Матеус Штехер
Королівство Угорське, Королівство Польське, Річ Посполита (1349—1772)	Бруно Йоганн Шварц Андреас Зоммерштайн Йоганн Амен Йоганн Ворст Міхаель з Бріґа Миколай Русин Ніколаус Бернер Конрад Ріппен Петро Штехер Ганушко Черкес Русин Альберт Бухгольц Іван Толмач Георгій Ґобель Миколай Фрідріх Андреас Кльоппер Августин Ґемеліх Миколай Шелер Лаврентій Русин з Любліна Петро Лінднер Ніколаус Арнест Андреас Берґер Станіслав Газ Георгій Войнар Матвій Микулка Миколай Яцимирський Міхаель Маґістер Мартин Роттендорф (Золотар) Ієронім Запала Станіслав Вільчек Вольф Шольц Штанцель Шольц Валентин Вільчек Павло Єльонек Андрій Самбор Домбровський Станіслав Газ (мол.) Якуб Мешковський Павло Кампіан Валентин Вільчек Георгій Войнар (мол.) Йодок Ґляч Станіслав Ансерін Каспар Ґулинський Анджей Мондрович Франц Веніґ Каспар Пшездецький Георгій Боїм Якуб Вйотецький Станіслав Дибовіцький Ян Альнпек Еразм Сикст Павло Юрій Боїм Мартин Кампіан Якуб Шольц Бартоломей Уберович Павло Геппнер Ян Юлій Лоренцович Бартоломей Зиморович Мартин Ґросваєр Станіслав Вільчек (мол.) Ян Убальдіні Йоан Ґрінвальд Анчевський Мартин Никанор Франциск Домінік Геппнер Ян Аттельмаєр Казимир Самуїл Кушевич Валеріан Алембек Ян Стефан Убальдіні Мацей Кучанкович Домінік Вільчек Людвік Алембек Томас Ґордон Павло Домінік Геппнер Томас Беллі Александер Ґордон Ян Меконі Ян Вільчек Карл Ґарані Георгій Коцій Ян Дурбас Йозеф Бляйхнер Василь Ілляшевич
Габсбурзька монархія, Австрійська імперія, Австро-Угорщина (1772—1918)	Мартин Мерсеньє Франциск Ксаверій Сольський Франциск Сіґньо Франсуа Лонгшам де Бер'є Войцех Бем Франциск Чехуцький Томас Вежайський Александер Стажевський Йозеф Яськевич Ігнатій Веммер Яків Теодор Бернатович Франц Антон Лоренц Вацлав Кобервайн Йоганн Гоффман Йоганн Гомме Еміль Жерар фон Фестенбурґ Карл Гьопфлінґен фон Берґендорф Франц Крьобль Юліан Шемельовський Флоріян Земялковський Александер Ясінський Міхал Ґноїнський Вацлав Домбровський Едмунд Мохнацький Ґодзімір Малаховський Міхал Міхальський Станіслав Цюхцінський Юзеф Нойман Тадеуш Рутовський
ЗУНР (1918—1919) Галичина (1919—1923)	Роберт Лямезан де Салінс Микола Маринович Владислав Стеслович
Польська Республіка (1923—1939)	Юзеф Нойман Ян Стшелецький Отто Надольський Ян Галюх-Бжозовський Вацлав Дрояновський Станіслав Островський
Друга світова війна (1939—1945)	Федір Єременко Юрій Полянський Ганс Куят Еґон Гьоллер
СРСР (1945—1991)	Павло Бойко Петро Таран Василь Ніколаєнко Костянтин Бойко Петро Овсянко Спиридон Бондарчук Роман Завербний Аполлон Ягодзінський Роман Мусієвський В'ячеслав Секретарюк Володимир Пєхота Богдан Котик
Україна (з 1991)	Василь Шпіцер Василь Куйбіда Любомир Буняк Зиновій Сірик Андрій Садовий