Вищі Луб'янки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Вищі Луб'янки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Збаразька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040150060082343 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1564 |
| Населення | 1 012 |
| Територія | 25 км² |
| Густота населення | 40.48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47362 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′35″ пн. ш. 25°51′30″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 25.85833° сх. д.Координати: 49°39′35″ пн. ш. 25°51′30″ сх. д. / 49.65972° пн. ш. 25.85833° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Найближча залізнична станція | Збараж |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
| Карта | |
  Вищі Луб'янки | |
 Вищі Луб'янки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ви́щі Луб'я́нки — село в Україні, у Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на північному сході району.
До 2020 центр сільради, якій було підпорядковане село Новий Роговець і х. Ліски. Розташоване на берегах річки Слотівка — притоки річки Гнізна. Населення — 1004 особи (2003 р.).
На території Вищих Луб’янок знайдено товстостінний ліпний горщик слов’янської культури, який належить до ранньослов’янського періоду.[1]
Перша писемна згадка — 1463 рік.
Діяли товариства «Просвіта» (від 1920 р.), «Сільський господар», «Союз українок», «Луг», Народний дім (1922 р.).
1 жовтня 1927 р. вилучено частини гмін (громад) Вищі Луб'янки і Нижчі Луб'янки та з них утворено самоврядну адміністративну гміну Новий Роговець[2].
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Вищі Луб'янки включено до новоствореної у Збаразькому повіті об'єднаної сільської гміни Вищі Луб'янки[3].
У 1939 році в селі проживало 1710 мешканців (1380 українців-грекокатоликів, 290 українців-латинників, 30 поляків і 10 євреїв)[4].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 990 | 97.83% |
| російська | 22 | 2.17% |
| Усього | 1012 | 100% |
- Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1880 р.), Духовний центр (2000 р.), капличка на честь 2000-річчя народження Ісуса Христа (2000 р.), «фігура» святого Антонія (1873 р.), дві «фігури» Ісуса Христа, п'ять «фігур» Божої Матері,
- козацькі могили на х. Ліски,
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Луб'янківський модринник.
Споруджено пам'ятники:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967 р.; скульптор В. Волошин),
- козацькому полковникові Несторові Морозенку,
- УСС і воякам УПА (1992 р.; скульптор Казимир Сікорський);
Насипано символічну могилу УСС і воякам УПА (1990 р.), встановлено пам'ятний хрест на честь проголошення незалежності України (1992 р.; кам'яний), пам'ятний знак землякам, полеглим 1949 р. від загону МДБ (1999 р.), пам’ятний хрест загиблим Героям Майдану (квітень 2014 р.)[8], пам'ятну таблицю отцю А. Грабовичу (2000 р.).
- Скульптура святого Антонія
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована на вулиці І. Франка, біля школи.
Робота масового виробництва, виготовлена із каменю (встановлена 1873 р.).[9]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
- громадський діяч у Канаді Матвій Попович
- римо-католицький архієпископ Перемиський Ігнатій Токарчук (1918—2012).
-
Знак при в'їзді у село -
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Капличка -
"Фігура" 1884р -
Придорожня "фігура"
- ↑ Археологія та стародавня історія Збаразького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 lipca 1927 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Nowy Rogowiec w powiecie zbarazkim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Dz.U. 1934 nr 64 poz. 571 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu zbaraskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 99.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Монументи Небесній Сотні з'являються і в найменших селах. Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 11 квітня 2014.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Бучак Я., Уніят В. Вищі Луб'янки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 271–272. — ISBN 966-528-197-6.
- Уніят В. Вищі Луб`янки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 245—246. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Łubianki Wyżne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 772. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
