Виборзька відозва — поширена в літературі назва звернення від 9 (22) липня 1906 «Народові від народних представників», складеного в місті Виборг і підписаного значною групою депутатів Державної думи Російської імперії I скликання через два дні після її розпуску указом імператора Миколи II.

Вважаючи склад депутатів надто ліберальним і навіть революційним, імператор Микола II 21(08) липня 1906 року видав рескрипт, за яким I Державна дума, що пропрацювала лише 72 дні, розпускалася, а скликання 2-ї Державної думи оголошувалося через 8 місяців. Обурені свавіллям царської влади, понад 200 демократично налаштованих депутатів (кадети, трудовики, соціал-демократи) 22–23 (9–10) липня переїхали із Санкт-Петербурга до м. Виборг (нині місто Ленінградської області, Росія), провели там нараду й підписали відозву «Народові від народних представників», в якій, засудивши свавілля царизму, закликали громадян усієї країни до початку роботи 2-ї Думи «не давати ні копійки в казну, ні одного солдата в армію». Відозва оголошувала недійсними всі закордонні угоди Російської імперії про позики уряду, укладені без згоди народних представників. За даними поліції, ця відозва була надзвичайно популярною серед трудящих і швидко розповсюджувалася в країні у виданнях підпільних соціал-демократичних друкарень, у тому числі УСДРП. 170 депутатів, які підписали Виборзьку відозву, в тому числі члени Української думської громади Володимир Шемета, Павло Чижевського, Андрій В'язлова, Євген Шольпа, Федір Штейнгеля, Трохим Нестеренко та інших, було притягнено до суду й засуджено до тримісячного тюремного ув'язнення в буцегарні «Крєсти» та позбавлення виборчих прав на час виборів до 2-ї Державної думи.

• Ю. П. Лавров. Виборзька акція депутатів І Державної думи 1906 [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2003. - 688 с.
• Лотоцький О. Сторінки минулого, ч. 3. Варшава, 1934.

• Текст відозви [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

п о р Революція 1905—1907 років в Російській імперії
Головні події	Російсько-японська війна і Портсмутський мир • Кривава неділя • Революція 1905-1907 років у Польщі • Маніфест 17 жовтня • Московське повстання (розгром училища Фідлера) • Третьочервневий переворот • Виборча система 1907 року
Державна дума, політичні партії та організації	Державна Дума (I скликання, Виборзька відозва, II скликання) Ліві: есери, ПНС, РСДРП, ППС, СДКПіЛ, Бунд, СЕРП Центристи: Конституційно-демократична партія, Союз 17 жовтня, Партія демократичних реформ праві: Союз русского народа, Російська монархічна партія, Союз Михаїла Архангела
Визвольний рух і заворушення в регіонах	Гурійська республіка • Горлівське повстання • Заглебьєвська республіка • Грудневе повстання в Нижньому Новгороді • Комратська республіка • Красноярська республіка • Повстання в Лодзі • Люботинська республіка • Марковська республіка • Новоросійська республіка • Островецька республіка • Ростовське повстання • Славкувська республіка • Сочинська Перша республіка • Старобуянська республіка • Харківське повстання • Чечелівська республіка • Читинська республіка • Шулявська республіка • Лісові брати • Авдіївський виступ робітників 1905 • Дебальцевське збройне повстання 1905 року
Повстання в армії та на флоті	Владивостоцькі повстання • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» • Севастопольське повстання • Крейсер «Пам'ять Азова» • Свеаборгсько повстання • Міноносець «Скорий»
Великі пограбування	Пограбування Держбанку в Гельсінгфорсі (1906) • Пограбування в Ліхтарному провулку (1906) • Велике Тифліське пограбування (1907) • Безданська експропріація (1908)
Інше	Іваново-Вознесенська загальноміська рада робітничих депутатів • Петербурзька рада робітничих депутатів • Великий Вільнюський сейм • Пароплав «Джон Графтон» • Книга російської скорботи • Положення посиленої (надзвичайної) охорони • Лбовци