Великий Вільнюський сейм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Великий Вільнюський сейм | |
 | |
| Країна |
 Російська імперія |
|---|---|
| Місце розташування | Вільнюс |
| Час/дата початку | 4 грудня 1905 |
| Час/дата закінчення | 5 грудня 1905 |
 | |
 Великий Вільнюський сейм у Вікісховищі | |
Координати: 54°41′13″ пн. ш. 25°16′48″ сх. д. / 54.6872000000277723° пн. ш. 25.28000000002777981° сх. д.
Великий Вільнюський сейм (лит. Didysis Vilniaus Seimas) — Литовський з'їзд (з'їзд литовців) у Вільно, що відбувався 4—5 грудня 1905 року й ознаменував важливий етап литовського національного руху.
Литовський з'їзд готувався та проводився за умов зростання національних рухів і Революції 1905 року в Росії. Ідея з'їзду, що мав сприяти політичній консолідації литовського народу, народилась у литовських гуртках Вільна. Обраний організаційний комітет ухвалив «Заклик до литовської нації» (лит. «Atsišaukimą į lietuvių tautą»)[1], в якому сформулював політичну програму з'їзду й закликав відрядити на нього представників від кожної волості та парафії. З'їзд отримав назву «Литовського сейму» або ж «Вільнюського сейму».
5 (18) листопада 1905 року організаційний комітет затвердив меморандум голові Ради міністрів Росії графу Сергію Вітте з вимогами автономії Литви[2]. Меморандум було зареєстровано 9 (22) листопада 1905 року в канцелярії Ради міністрів.
З'їзд працював 21—22 листопада (4—5 грудня) 1905 року в Міській залі у Вільні (нині Національна філармонія Литви) на Гостробрамській вулиці, 5 (нині вулиця Аушрос варту 5). В його роботі взяли участь близько 2 тисяч литовців з Латвії, Литви, Польщі, Росії й України. Переважно то були селяни, але також брали участь священники, поміщики, представники інтелігенції.
Головою з'їзду був один з його ініціаторів й організаторів Йонас Басанавічюс. Було ухвалено резолюцію з вимогою надання Литві в її етнографічних межах політичну автономію з сеймом (представницьким органом) у Вільні, що обирався б демократично (загальними, рівними, прямими й таємними виборами, з правом голосу незалежно від статі, національності та віросповідання)[3]. Підкреслювалась необхідність об'єднання всіх політичних сил Литви та співробітництва з іншими національними рухами. З'їзд також підкреслив важливість пропаганди національної просвіти й литовської мови. Було ухвалено резолюцію про вжиток литовської мови в костелах Віленського єпископату.
Російська влада пішла на певні поступки в галузі шкільної освіти. Деяких активних виконавців рішень з'їзду, які почали ігнорувати органи влади й російські закони, репресували (ув'язнили чи заслали) або ж вони були змушені емігрувати.
Великий Вільнюський сейм розцінюється як перший важливий епізод у формуванні сучасної литовської нації, її національно-державному розвитку, в русі до відновлення литовської державності. Вважається головною подією литовської історії після повстання 1863 року.
До 100-річчя Великого Вільнюського сейму 2005 року було випущено монету номіналом 50 литів[4]. Автор графічного проєкту монети — художник Альбертас Гурскас, автор гіпсових моделей — художник Ритас Йонас Белявичюс.
- ↑ Priedas Nr. 1 Atsišaukimas į lietuvių tautą (лит.) . 4 листопада 1905. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 23 вересня 2021.
- ↑ Priedas Nr. 2 Lietuvių Memorandumas Rusijos Ministrų Tarybos pirmininkui grafui S. Vitei (1905 m. lapkričio 5 (18) d.) (лит.) . 15 листопада 1905. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 23 вересня 2021.
- ↑ Priedas Nr. 9 Lietuvių suvažiavimo Vilniuje nutarimai (лит.) . 5 грудня 1905. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 23 вересня 2021.
- ↑ 50 литов 2005 года 100 лет Великому Вильнюсскому сейму. Литва. Монеты и банкноты Литвы. Каталог. www.russian-money.ru (рос.) . Процитовано 23 вересня 2021.
- Lietuvos Respublikos Seimas. www3.lrs.lt (лит.) . Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 23 вересня 2021.
- Motieka, Egidijus. Didysis Vilniaus seimas (лит.) . Vilnius: Saulabrolis. ISBN 9986-814-01-4.
| Головні події | Російсько-японська війна і Портсмутський мир • Кривава неділя • Революція 1905-1907 років у Польщі • Маніфест 17 жовтня • Московське повстання (розгром училища Фідлера) • Третьочервневий переворот • Виборча система 1907 року |
|---|---|
| Державна дума, політичні партії та організації | Державна Дума (I скликання, Виборзька відозва, II скликання) Ліві: есери, ПНС, РСДРП, ППС, СДКПіЛ, Бунд, СЕРП Центристи: Конституційно-демократична партія, Союз 17 жовтня, Партія демократичних реформ праві: Союз русского народа, Російська монархічна партія, Союз Михаїла Архангела |
| Визвольний рух і заворушення в регіонах | Гурійська республіка • Горлівське повстання • Заглебьєвська республіка • Грудневе повстання в Нижньому Новгороді • Комратська республіка • Красноярська республіка • Повстання в Лодзі • Люботинська республіка • Марковська республіка • Новоросійська республіка • Островецька республіка • Ростовське повстання • Славкувська республіка • Сочинська Перша республіка • Старобуянська республіка • Харківське повстання • Чечелівська республіка • Читинська республіка • Шулявська республіка • Лісові брати • Авдіївський виступ робітників 1905 • Дебальцевське збройне повстання 1905 року |
| Повстання в армії та на флоті | Владивостоцькі повстання • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» • Севастопольське повстання • Крейсер «Пам'ять Азова» • Свеаборгсько повстання • Міноносець «Скорий» |
| Великі пограбування | Пограбування Держбанку в Гельсінгфорсі (1906) • Пограбування в Ліхтарному провулку (1906) • Велике Тифліське пограбування (1907) • Безданська експропріація (1908) |
| Інше | Іваново-Вознесенська загальноміська рада робітничих депутатів • Петербурзька рада робітничих депутатів • Великий Вільнюський сейм • Пароплав «Джон Графтон» • Книга російської скорботи • Положення посиленої (надзвичайної) охорони • Лбовци |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
