Буняковський Віктор Якович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Віктор Якович Буняковський | |
|---|---|
| рос. Виктор Яковлевич Буняковский | |
 | |
| Народився | 3 (15) грудня 1804 Бар, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 30 листопада (12 грудня) 1889[1] (84 роки) Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2] |
| Поховання | Смоленське православне кладовище |
| Місце проживання | Санкт-Петербург |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | математик, педагог |
| Alma mater | Політехнічна школа |
| Галузь | математика |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет, Петербурзький державний університет шляхів сполучення, Санкт-Петербурзький державний гірничий університет |
| Науковий ступінь | бакалавр наук[d] (1824), ліценціат[d] (1824) і доктор наук[d] (19 травня 1825) |
| Науковий керівник | Оґюстен-Луї Коші |
| Вчителі | Остроградський Михайло Васильович |
| Членство | Російська академія наук Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | Нерівність Коші — Буняковського |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Буняковський Віктор Якович у Вікісховищі | |
Буняко́вський Ві́ктор Я́кович (3 (15) грудня 1804, Бар, Подільська губернія, Російська імперія — 30 листопада (12 грудня) 1889, Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — український математик, член Петербурської Академії Наук та її віце-президент (1864—1889).
Батько Буняковського служив підполковником в уланівському полку. Початкову освіту здобув у Москві в сім'ї графа Тормосова А. П., батькового товариша. У 1820 р. разом із сином графа поїхав на навчання за кордон, де провів 7 років. Математичну освіту здобув слухаючи лекції в Лозанській академії. Два останніх роки слухав лекції у Парижі в таких відомих вчених як Лаплас, Фур'є, Пуассон, Коші, Лежандр, Ампер.
Після навчання у Парижі (1820–1826) — професор різних вищих шкіл у Петербурзі. У 1825 році Буняковський захистив дисертацію і дістав ступінь доктора математики.
Академік (з 1830) і віце-президент (з 1864) Петербурзької Академії Наук. Діяльність вченого склала 168 праць з математичного аналізу, теорії чисел, геометрії, теорії ймовірностей та її застосування до демографії, статистики, страхової справи, теорії похибок тощо.
Особливе місце у науковій спадщині Буняковського займають праці з теорії ймовірностей. Праця «Основи математичної теорії ймовірностей» (1846) є цінним вкладом у науку. У цій праці розказано про виникнення та розвиток цієї науки, наведено приклади її застосування в страхуванні, демографії.
З 1858 року Буняковський був головним експертом уряду з питань статистики і страхування.
Винайшов планіметр, пантограф, прилад для додавання квадратів[джерело?].
У місті Бар Вінницької області на честь земляка названо одну із центральних вулиць.
О. І. Бородін, А. С. Бугай. Біографічний словник діячів у галузі науки. — 1973. — 551 с.
- ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
- ↑ Буняковский Виктор Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4 : Брасос — Веш. — С. 116.
|
Це незавершена стаття про математика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
