Політехнічна школа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Політехні́чна шко́ла | |
|---|---|
Ікс, фр. l'Х | |
 | |
 | |
| Головний корпус Політехнічної школи, 2005 | |
| 48°42′45″ пн. ш. 2°12′36″ сх. д. / 48.71250000002777369° пн. ш. 2.210000000028° сх. д.Координати: 48°42′45″ пн. ш. 2°12′36″ сх. д. / 48.71250000002777369° пн. ш. 2.210000000028° сх. д. | |
| Тип | інженерна школаd |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Гасло | Pour la Patrie, les Sciences et la Gloire укр. Для Батьківщини, Науки та Слави |
| Засновано | 1794 |
| Засновник | Гаспар Монж, Jacques-Élie Lamblardied, Лазар Карно і Claude Antoine, comte Prieur-Duvernoisd |
| Президент | Éric Labayed[2] |
| Директор | Laura Chaubardd[3] |
| Студентів | 2200[1] |
| Аспірантів | 500[1] |
| Кольори | Червоний та Жовтий |
| Приналежність | Institut polytechnique de Paris і ComUE Paris-Saclay Universityd |
| Членство у | |
| Випускники | Категорія:Випускники Політехнічної школи |
| Штаб-квартира | Палезо |
| Адреса | Route de Saclay, Палезо, Франція |
| Сайт | www.polytechnique.edu(фр.)] |
 | |
 École polytechnique у Вікісховищі | |
Політехні́чна шко́ла (фр. École polytechnique) — престижний вищий навчальний заклад Франції, який розташовується в паризькому передмісті Палезо. Відома насамперед дуже якісною математичною підготовкою.
Серед його випускників є три лауреати Нобелівської премії, один лауреат Медалі Філдса, три президенти Франції та багато генеральних директорів французьких і міжнародних компаній. Він посідає 87-е місце у рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2021 і друге місце в рейтингу найкращих малих університетів світу 2020.[8] Його материнський університет, Паризький політехнічний інститут, займає 49-те місце в рейтингу QS World University Rankings 2022.[9]
Школа заснована в 1794 році під назвою Центральна школа громадських робіт.[10] У 1795 році перейменована в Політехнічну школу.[11][12] У 1805 році за наказом Наполеона підпорядкована міністерству оборони.[13] Під час Першої світової війни учнів було мобілізовано, а приміщення школи було перетворено на шпиталь. Під час війни загинуло понад вісімсот студентів. У 1921 році студентам-іноземцям вперше дозволено складати вступний іспит. Під час Другої світової війни École Polytechnique була переведена до Ліона у вільну зону та втрачає свій військовий статус, а її будівлі в Парижі були передані Червоному Хресту. Під час тієї війни загинуло понад чотириста студентів (Вільна Франція, Рух Опору у Франції, нацистські табори). У 1944 році школа знову переходить до управління військового міністерства.[14] У 1970 році отримала цивільний статус, залишаючись підпорядкованою військовому відомству. Директором школи є дійсний генерал. У 1972 році в школу вперше прийняли 7 дівчат. Спочатку заклад розташовувався в Латинському кварталі в центрі Парижа, а в 1976 році його головні будівлі були перенесені в Палезо на плато де Сакле, на південний захід від Парижа. У 1994 році святкування 200-річчя проходило під головуванням президента Франсуа Міттерана. У 1995 році встановлено новий вступний іспит для іноземних студентів, а в 2000 році програму Ingénieur Polytechnicien подовжено з 3 до 4 років.[15]
- Сімеон-Дені Пуассон (покоління 1798 р.) — математик
- Франсуа Араго (1803) — фізик і астроном
- Огюстен Жан Френель (1804) — фізик, оптик
- Оґюстен-Луї Коші (1805) — математик
- Гаспар-Гюстав Коріоліс (1808) — фізик
- Саді Карно (1812) — фізик
- Мішель Шаль (1812) — математик
- Бенуа Поль Еміль Клапейрон (1816) — фізик
- Амеде Маннгайм (1848) — математик
- Саді Карно (1857) — президент Франції в 1887—1894 роках
- Антуан Анрі Беккерель (1872) — фізик
- Анрі Пуанкаре (1873) — математик і фізик
- Альбер Лебрен (1890) — президент Франції в 1932—1940 роках
- Андре Сітроен (1900) — інженер і підприємець
- Бенуа Мандельброт (1944) — математик
- Валері Жискар д'Естен (1944) — президент Франції в 1974—1981 роках
- ↑ а б About Ecole Polytechnique. École Polytechnique. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 5 квітня 2011. (англ.)
- ↑ https://presse-polytechnique.fr/eric-labaye-nomme-president-de-lecole-polytechnique/
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000046368740
- ↑ https://www.universite-paris-saclay.fr/en/university/members
- ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
- ↑ https://discovery.renater.fr/renater/
- ↑ https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
- ↑ École Polytechnique. Times Higher Education (THE) (англ.). 19 жовтня 2021. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ [[Institut polytechnique de Paris|Institut Polytechnique de Paris]]. Top Universities (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
((cite web)): Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - ↑ Jeune, Cecile Le. ENS Rennes - Accueil. ENS Rennes (fr-FR) . Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ Grattan-Guinness, Ivor (2005). The "Ecole Polytechnique", 1794-1850: Differences over Educational Purpose and Teaching Practice. The American Mathematical Monthly. Т. 112, № 3. с. 233—250. doi:10.2307/30037440. ISSN 0002-9890. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ Journal de l'École Polytechnique. jep.centre-mersenne.org. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ 19th century: thrust into the upheaval of the times. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ 20th century: wars lead to new orientations. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ From 1958 to 2018. École polytechnique (англ.). Процитовано 19 липня 2022.
- Офіційна сторінка університету [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.](фр.)
|
Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
