Брянська область
рос. Брянская область
Прапор Брянської області Герб Брянської області The Bryansk Forest Sternly Stirredd
Країна	Росія
Фед. округ	Центральний
Адмін. центр	Брянськ
Глава	Alexandr Bogomazd
Дата утворення	5 липня 1944
Оф. вебсайт	bryanskobl.ru​(рос.)
Географія
Координати	52°57′ пн. ш. 33°24′ сх. д. / 52.950° пн. ш. 33.400° сх. д. / 52.950; 33.400
Площа	34 900 км² (65-а)
• внутр. вод	0,1 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	1275224 (01.01.2011) [1] (38-а) (2011)
Густота	36,5 осіб/км²
Оф. мови	російська
Економіка
Економ. район	Центральний
Коди
ISO 3166-2	RU-BRY
ЗКАТО	15
Суб'єкта РФ	32
Телефонний	(+7)
Карти
Брянська область у Вікісховищі

Бря́нська о́бласть (рос. Брянская область) — регіон Російської Федерації, розташований у Центральній Росії на південний захід від Москви, на кордоні з Україною та Білоруссю.

• Обласний центр — місто Брянськ
• Населення області становить 1346,5 тис. осіб (2005). Густота населення: 38,6 осіб/км² (2005), питома вага міського населення: 68 % (2005).

Брянська область лежить у західній частині Східноєвропейської рівнини, займаючи середню частину басейну річки Десна й лісистий вододіл між нею й Окою.

Крайні точки: північна 54° п. ш., південна 52°10' п. ш., західна 31°10' с. д., східна 35° 20' с. д.

Область межує на півночі зі Смоленською областю, на заході — з Гомельською й Могильовською областю Білорусі, на сході — з Калузькою й Орловською областю й на півдні — з Курською областю Росії, Чернігівською й Сумською областями України. Дванадцять південних районів області становили територію Стародубського полку козацької держави та адміністративно-територіальну одиницю верхнього рівня Української Народної Республіки Сіверщина отже входять до української етнічної території.

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня 7 … 9° нижче нуля, середня температура липня +18° … +20°.

Значна частина області (біля чверті загальної площі) вкрита лісами. Ліси різних типів: хвойні, змішані, а також лісостеп.

Корисні копалини: родовища пісків, глин, крейди, мергелю та ін. будматеріалів, а також фосфоритів.

Брянськ — найбільший залізничний вузол в регіоні. Вузли меншого значення — Унеча й Навля. Розвинене приміське сполучення. Найінтенсивніше воно на ділянках Жуковка — Брянськ, Жуковка — Рославль I, Брянськ — Сухиничі, Брянськ — Новозибків. Більшість малих гілок закрито, діють тільки Жуковка — Клєтня й Новозибків — Климово. Більша частина поїздів далекого прямування проходить через станції Навлю / Брянськ (залізницею Москва — Київ). Залізниці в основному електрифіковані, використовується переважно мережа змінного струму. У Брянську розташований великий митний термінал. Через область проходить траса федерального значення M3. Поруч з Брянськом її перетинає автошлях А141 Смоленськ — Орел.

Брянська область була виділена в окрему територіальну одиницю указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 липня 1944 року. У 1937—1944 років її територія входила до складу Орловської області; у 1929—1937 рр. — до складу Західної області РРФСР. До 1929 року існувала Брянська губернія, а протягом XII—XV століть — Брянське князівство.

Брянський обласний комітет ВКП(б)—КПРС очолювали:

• Матвеєв Олександр Павлович (1944—1946);
• Єгоров Олександр Миколайович​ (1946—1950);
• Бондаренко Олексій Дмитрович (1950—1954), Пєтухов Олександр Улянович (1954—1960);
• Крахмальов Михайло Костянтинович (1960—1977, сільський у 1963—1964);
• Коновалов Іван Михайлович (промисловий у 1963—1964);
• Попов Сергій Васильович (1977—1978);
• Сизенко Євген Іванович (1978—1984);
• Войстроченко Анатолій Хомич (1984—1991).

Нині на території Брянської області є 289 муніципальних утворень, у тому числі 6 міських округів, 27 муніципальних районів, 31 міське поселення та 225 сільських поселень.

Міські округи

• Місто Брянськ
• Місто Клинці
• Місто Новозибків
• Місто Сєльцо
• Місто Стародуб
• Місто Фокино

Муніципальні райони

• Брасовський район
• Брянський район
• Вигоницький район
• Гордієвський район
• Дубровський район
• Дятьковський район
• Жирятінський район
• Жуковський район
• Злинковський район
• Карачевський район
• Клєтнянський район
• Климовський район
• Клинцівський район
• Комарицький район
• Красногорський район
• Мглинський район
• Навлінський район
• Новозибківський район
• Погарський район
• Почепський район
• Рогнединський район
• Севський район
• Стародубський район
• Суземський район
• Суразький район
• Трубчевський район
• Унецький район

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 частина території Брянської області була забруднена довгоживучими радіонуклідами (головним чином Климовський, Клинцівський, Красногорський, Суразький і Новозибковський райони). 1999 року на території з рівнем забруднення вище 5 Ки/км² проживало 226 тис. осіб, що становить приблизно 16 % населення області.

• Афанасьєв Віктор Михайлович — космонавт
• Камозин Павло Михайлович — двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач часів німецько-радянської війни
• Медведєв Дмитро Миколайович — Герой Радянського Союзу, партизан, чекіст
• Пересвіт Олександр — герой Куликовської битви
• Тютчев Федір Іванович, поет
• Толстой Олексій Костянтинович — поет

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брянська область

• Адміністрація Брянської області [Архівовано 15 квітня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Брянська обласна дума (рос.)

• БРЯ́НСЬКА О́БЛАСТЬ [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ

Смоленська область		Калузька область
Білорусь		Орловська область
	Україна	Курська область

п о р Територіальний поділ Росії Суб'єкти федерації Республіки Адигея • Алтай • Башкортостан • Бурятія • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Калмикія • Карачаєво-Черкесія • Карелія • Комі • Марій Ел • Мордовія • Північна Осетія • Саха • Татарстан • Тува • Удмуртія • Хакасія • Чечня • Чувашія Краї Алтайський • Забайкальський • Камчатський • Краснодарський • Красноярський • Пермський • Приморський • Ставропольський • Хабаровський Області Амурська • Архангельська • Астраханська • Бєлгородська • Брянська • Владимирська • Волгоградська • Вологодська • Воронезька • Івановська • Іркутська • Калінінградська • Калузька • Кемеровська • Кіровська • Костромська • Курганська • Курська • Ленінградська • Липецька • Магаданська • Московська • Мурманська • Нижньогородська • Новгородська • Новосибірська • Омська • Оренбурзька • Орловська • Пензенська • Псковська • Ростовська • Рязанська • Самарська • Саратовська • Сахалінська² • Свердловська • Смоленська • Тамбовська • Тверська • Томська • Тульська • Тюменська • Ульяновська • Челябінська • Ярославська Автономна область Єврейська Автономні округи Ненецький* • Ханти-Мансійський** • Чукотський • Ямало-Ненецький** Міста Москва • Санкт-Петербург • Севастополь¹ ¹ — суб'єкт створено на окупованих в 2014 і 2022 роках територіях України. ² — острови Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомай є спірними з Японією. * — в складі Архангельської області. ** — в складі Тюменської області. Позаконституційні адміністративні одиниці Федеральні округи (Президент) Далекосхідний • Південний • Північно-Західний • Північнокавказький • Приволзький • Сибірський • Уральський • Центральний Військові округи (Мініоброни) Західний • Центральний • Східний • Південний • ОСК «Північний флот» Економічні райони (Мініекономрозвитку) Центральний • Центральночорноземний • Східносибірський • Далекосхідний • Північний • Північнокавказький • Північно-західний • Поволзький • Уральський • Волго-Вятський • Західносибірський • Калінінградська СЕЗ

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопедія · Православная энциклопедия · Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия · Encyclopædia Britannica · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль Freebase: /m/02f479 · J9U: 987007566711305171 · NKC: ge1130572