Тамбовська область
рос. Тамбовская область
Прапор Тамбовської області Герб Тамбовської області Прощання слов'янки
Країна	Росія
Фед. округ	Центральний
Адмін. центр	Тамбов
Дата утворення	27 вересня 1937
Оф. вебсайт	tambov.gov.ru​(рос.)
Географія
Координати	52°43′12″ пн. ш. 41°27′11″ сх. д. / 52.72000000002777398° пн. ш. 41.45305555558333310° сх. д. / 52.72000000002777398; 41.45305555558333310
Площа	34 462 км² (66-а)
• внутр. вод	0,2 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	1090102 (01.01.2011) [1] (46-а) (2011)
Густота	31,6 осіб/км²
Економіка
Економ. район	Центрально-Чорноземний
Коди
ISO 3166-2	RU-TAM
ЗКАТО	68
Суб'єкта РФ	68
Телефонний	(+7)
Карти
Тамбовська область у Вікісховищі

Тамбо́вська о́бласть (рос. Тамбо́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу.

Адміністративний центр — м. Тамбов.

Межує із Рязанською, Пензенською, Саратовською, Воронезькою й Липецькою областями.

Утворено 27 вересня 1937 року.

Тамбовська область лежить в південній частині Східноєвропейської рівнини, в центральній частині Оксько-Донської низовини.

Клімат

Клімат області помірно континентальний. Середня температура січня становить -9, -10, липня — +20. Опадів за рік випадає 450—500 мм.

Рельєф пологий, розчленований балками і ярами.

• Родовище «Центральне» — 887 млн м³ ільменіт—рутіл—цирконієвих пісків з 4 % змістом металів і можливо промисловим змістом золота біля села Нікольськоє Расказовського району
• Фосфорити, будівельні матеріали, мінеральні фарби, торф. Найвідоміші родовища піску — Тамбовське, Полковське.

По території області протікає близько 1 400 річок і струмків. Найзначніші річки — Цна (басейн Волги), Ворона, Битюг, Воронеж і Савала (басейн Дону). Водні ресурси включають також порядка 900 ставків і водосховищ із загальним об'ємом води 534,5 млн м³.

Тамбовська область розташована в зоні лісостепу.

Ґрунти — чорноземи, на півдні — вилужені, на півночі — сірі лісові ґрунти. По долинах і балках — лугово-чорноземні і торф'яно-болотні.

Ліси (основні породи — сосна, дуб, клен, липа, ясен, береза, осика) займають близько 1/10 території.

Збереглися заєць-русак, лисиця, тхір, гризуни.

На території Тамбовської області розтошований Воронінський заповідник.

Найдавнішим населенням Тамбовського краю була мордва-мокша, що сформувалася як народність з місцевих етнічних груп з VI століття нашої ери. Російське заселення відбулося в XVII столітті. Для захисту рубежів півдня Росії від набігів татар і подальшого освоєння Чорнозем'я, російський уряд будував міста-фортеці Козлов (1635 р.) і Тамбов (1636 р).

Спочатку на Тамбовщині існували Тамбовський і Козловський повіти. В ході адміністративних реформ Петра I в 1708 і 1719 роках вони увійшли до складу Азовської (Воронезької) губернії. У 1779 році по новому адміністративному поділу виникає Тамбовське намісництво, а з 1796 року — Тамбовська губернія площею 66,5 тис. км² з 12 повітами. Майже без змін вона збереглася до 1928 року. 27 вересня 1937 році зі складу Центрально-Чорноземної області указом уряду виділена самостійна Тамбовська область.

Населення області — 1 130,4 тис. осіб (2006) (1 144,8 тис. осіб — 2005). Щільність населення: 32,8 осіб/км² (2006) (33,4 — 2005), питома вага міського населення: 57,6 % (2006) (57,5 % — 2005).

Населення практично мононаціональне: більшість росіяни. Є татарські села, засновані татарами — переселенцями з північних повітів Тамбовської губернії, це Татарщино в Расказовському районі й Енгуразово в Уваровському районі.

У Тамбовській області 352 муніципальних утворів, з них:

• 7 міських округів
• 23 муніципальних району
• 8 міст
• 13 міських поселень
• 309 сільських поселення
• 1710 сільських населених пунктів

Міські округи:

• Місто Кірсанов (I)
• Місто Котовськ (II)
• Місто Мічурінськ (III)
• Місто Моршанськ (IV)
• Місто Расказово (V)
• Місто Тамбов (VI)
• Місто Уварово (VII)

Муніципальні райони:

1. Бондарський район (с. Бондари)
2. Гавриловський район (с. Гавриловка 2-а)
3. Жердевський район (м. Жердевка)
4. Знаменський район (смт Знаменка)
5. Інжавінський район (смт Інжавіно)
6. Кірсановський район (м. Кірсанов)
7. Мічурінський район (м. Мічурінськ)
8. Мордовський район (смт Мордово)
9. Моршанський район (м. Моршанськ)
10. Мучкапський район (смт Мучкапський)
11. Нікіфоровський район (смт Дмитрієвка)
12. Первомайський район (смт Первомайське)
13. Петровський район (с. Петровське)
14. Пічаєвський район (с. Пічаєво)
15. Расказовський район (м. Расказово)
16. Ржаксинський район (смт Ржакса)
17. Сампурський район (п. Сатинка)
18. Сосновський район (смт Сосновка)
19. Староюрьївський район (с. Староюрьєво)
20. Тамбовський район (м. Тамбов)
21. Токаревський район (смт Токарьовка)
22. Уваровський район (м. Уварово)
23. Уметський район (смт Умьот)

Машинобудування (виробництво хімічного устаткування, деталі і запасні частини до автомобілів і тракторів, устаткування для текстильної промисловості, приладобудування, побутові холодильники, ковальсько-пресові машини), хімічна, легка, харчова (цукрова, м'ясна, борошномельно-круп'яна, маслобійна, консервна).

Основна залізнична магістраль Південно-Східної залізниці, що зв'язує центр із південними регіонами, проходить у західній частині через місто Мічурінськ, крім того область перетинають кілька другорядних доріг: двоколійна тепловозна Мічурінськ—Тамбов—Ртищево, одноколійні Рязьк—Моршанськ—Пенза, Грязи—Поворино, Тамбов—Балашов і гілка Богоявленськ—Челнова.

Основна автомобільна магістраль — М6 «Каспій», що проходить поблизу Мічурінська й Тамбова, через Жердевський район, що й зв'язує центр із Волгоградською й Астраханською областями, Калмикією. Для області значима й автодорога Тамбов — Моршанськ — Шацьк (вихід на М5 «Урал»).

Раніше по ріці Цна для малих річкових судів з мережі європейської частини Росії був доступний і центр регіону — місто Тамбов.

Поблизу Тамбова в селі Донське перебуває аеропорт місцевих авіаліній.

На північно-заході, у селищі Первомайське, велика компресорна станція на газопроводі «Уренгой—Ужгород», гілка на Моршанськ від газопроводу «Середня Азія—Центр».

У центральній частині області проходять нафтопродуктопроводи Самара — Суми й Самара — Ужгород, а також найбільший нафтопровід «Дружба», у селі Новонікольське Мічурінського району значні компресорні, диспетчерські й наливні потужності трубопроводів системи Транснєфть і Транснєфтєпродукт.

З ліній електропередач можна виділити відгалуження від магістралі Волгоградська ГЕС — Москва на Тамбов і лінію Тамбов — Рязанська ГРЕС.

Зернові культури, цукровий буряк, соняшник, кормові культури, картопля. Розвинене садівництво. На базі переробки зерна і картоплі проводять спирт, крохмаль і патоку. Тваринництво області спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби молочно-м'ясного напряму, свиней, овець і птиці.

Губернатор області — Бєтін Олег Іванович. Уперше призначений на цей пост в 1995 році, але в грудні програв комуністові Олександру Рябову. У грудні 1999 року в другому турі виграв губернаторські вибори, на наступних виборах у грудні 2003 року підтвердив свої повноваження.

18 грудня 2005 відбулися вибори в обласну думу. 25 місць розподілялися по партійних списках і ще 25 — по одномандатних округах.

Єдина Росія одержала 40,52 % голосів по партійних списках і 15 з 25 місць по одномандатних округах (усього — 28-29 з 50 місць).

7 % бар'єр подолали також:

• КПРФ (19,95 % — 9-10 місць)
• ЛДПР (9,7 % — 3-4 місця)

В одномандатних округах також одержали місця:

• Родина — 2 місця
• АПР — 2 місця
• Незалежні — 4 місця

З Тамбовською губернією пов'язані імена багатьох видатних діячів російської культури й науки. У с. Вяжли Кірсановського повіту провів свої юні роки, а потім неодноразово повертався до рідного гнізда поет пушкінської епохи Є. А. Баратинський (1800—1844). У с. Мезинець Козловського повіту народився автор знаменитої опери «Аскольдова могила» О. М. Верстовський (1799—1862).

У 70-i роки XIX століття у с. Усово Кірсановського повіту неодноразово приїжджав П. І.Чайковський. Із с. Івановка Тамбовського повіту зв'язана творчість іншого видатного російського композитора С. В. Рахманінова. З 1890 по 1917 роки він регулярно приїжджав на літо у маєток дружини, працюючи над багатьма відомими музичними добутками.

Уродженцями краю були:

• винахідник лампочки розжарення Олександр Лодигін,
• відомий індолог Іван Мінаєв,
• історик і краєзнавець Борис Чичерін,
• селекціонер-самоучка Іван Мічурін.

У Тамбовському музучилищі у 1912—1915 рр. навчався Василь Агапкін — автор маршу «Прощання слов'янки», служив у Тамбові у 1920—1922 рр. Оркестри під керуванням Агапкіна відіграли на історичних парадах у 1941 і 1945 рр.

• Зеленін Олексій Якимович (1924—2000) — український правознавець, районний прокурор Черкаської області.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тамбовська область

• Інформаційний портал органів влади області [Архівовано 26 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Суспільна палата Тамбовської області (рос.)
• Тамбовська область на сайті «Всесвітня географія» [Архівовано 9 лютого 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
• Тамбовська область на сайті «Моє місто» [Архівовано 23 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фотографії міст і населених пунктів Тамбовської області [Архівовано 15 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Тамбовська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)

	Рязанська область
Липецька область		Пензенська область  Саратовська область
	Воронезька область

п о р Територіальний поділ Росії Суб'єкти федерації Республіки Адигея • Алтай • Башкортостан • Бурятія • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Калмикія • Карачаєво-Черкесія • Карелія • Комі • Марій Ел • Мордовія • Північна Осетія • Саха • Татарстан • Тува • Удмуртія • Хакасія • Чечня • Чувашія Краї Алтайський • Забайкальський • Камчатський • Краснодарський • Красноярський • Пермський • Приморський • Ставропольський • Хабаровський Області Амурська • Архангельська • Астраханська • Бєлгородська • Брянська • Владимирська • Волгоградська • Вологодська • Воронезька • Івановська • Іркутська • Калінінградська • Калузька • Кемеровська • Кіровська • Костромська • Курганська • Курська • Ленінградська • Липецька • Магаданська • Московська • Мурманська • Нижньогородська • Новгородська • Новосибірська • Омська • Оренбурзька • Орловська • Пензенська • Псковська • Ростовська • Рязанська • Самарська • Саратовська • Сахалінська² • Свердловська • Смоленська • Тамбовська • Тверська • Томська • Тульська • Тюменська • Ульяновська • Челябінська • Ярославська Автономна область Єврейська Автономні округи Ненецький* • Ханти-Мансійський** • Чукотський • Ямало-Ненецький** Міста Москва • Санкт-Петербург • Севастополь¹ ¹ — суб'єкт створено на окупованих в 2014 і 2022 роках територіях України. ² — острови Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомай є спірними з Японією. * — в складі Архангельської області. ** — в складі Тюменської області. Позаконституційні адміністративні одиниці Федеральні округи (Президент) Далекосхідний • Південний • Північно-Західний • Північнокавказький • Приволзький • Сибірський • Уральський • Центральний Військові округи (Мініоброни) Західний • Центральний • Східний • Південний • ОСК «Північний флот» Економічні райони (Мініекономрозвитку) Центральний • Центральночорноземний • Східносибірський • Далекосхідний • Північний • Північнокавказький • Північно-західний • Поволзький • Уральський • Волго-Вятський • Західносибірський • Калінінградська СЕЗ

У соціальних мережах ВКонтакте · Odnoklassniki Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль BNF: 11954060q · Freebase: /m/02fnk5 · ISNI: 0000000446858440 · J9U: 987007557486805171 · NKC: ge138628