Бронепалубні крейсери типу «Кампанія»
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Бронепалубні крейсери типу «Кампанія» | ||
|---|---|---|
| Classe Campania | ||
 | ||
| Крейсер «Базиліката» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Бронепалубний крейсер | |
| Держава прапора | _crowned.svg){kind=small} •Regia Marina
| |
| Замовлено | 2 | |
| Закладено | 2 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 3187 т | |
| Довжина | 83,0 м | |
| Ширина | 12,7 м | |
| Осадка | 5,0 м | |
| Бронювання | палуба - 25 мм бойова рубка - 50 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парові котли 2 парові машини | |
| Потужність | 4129 - 5001 к.с. | |
| Швидкість | 15,7 вузлів | |
| Дальність плавання | 1 850 м миль при 10 вузлах | |
| Екіпаж | 204 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 6 x 152-мм гармат L/32 2 x 76-мм гармат 76/40 Mod. 1916 R.M. 2 x 47-мм гармат Ordnance QF 3-pounder Vickers 2 кулемети | |
Бронепалубні крейсери типу «Кампанія» (італ. Classe Campania, деколи Classe Basilicata) — серія бронепалубних крейсерів Королівських ВМС Італії початку XX століття.
На 1913 рік крейсери типу «Етна» та більшість крейсерів типу «Реджіоні» вже застаріли. Проте Італія потребувала кораблів подібного класу для служби в колоніях та для навчання кадетів. Тому в 1913 році були закладені два кораблі, спроєктовані інженером-капітаном 1 рангу Джузеппе Рота (італ. Giuseppe Rota). Це були останні бронепалубні крейсери у світі.
| Назва | Верф | Закладений | Спущений на воду | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|---|
| Кампанія Campania |
«Cantiere navale di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія |
9 серпня 1913 року | 27 липня 1914 року | 18 квітня 1917 року | зданий на злам 11 березня 1937 року |
| Базиліката Basilicata |
«Cantiere navale di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія |
9 серпня 1913 року | 27 липня 1914 року | 1 серпня 1917 року | затонув 13 серпня 1919 року |
Конструкція крейсерів типу «Кампанія» базувалась на проєкті крейсера «Калабрія». На відміну від прототипу, нові кораблі мали сучасніші обриси корпусу та збільшені розміри мостика. Броньована палуба товщиною 25 мм проходила уздовж всього корпусу.
Силова установка теж була застарілою і складалась з 4 вогнетрубних парових котлів та 2 парових машин. Оскільки завершення будівництва кораблів припало на воєнний час, то якість виконання робіт та матеріалів значно впали, внаслідок чого парові машини крейсера «Базиліката» так і не змогли досягти обумовленої потужності у 5000 к. с.
Артилерійське озброєння складалось з двох 152-мм гармат L/32, двох 76-мм гармат 7"6/40 Mod. 1916 R.M.", двох 47-мм гармат «Ordnance QF 3-pounder Vickers» та 2 кулеметів. За рахунок відмови від артилерії середнього та малого калібру в центральній частині корпусу вдалось розмістити кубрики на 100 кадетів та обслуговчого персоналу.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
- Энциклопедия крейсеров 1860—1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-4080-4 (рос.)
- Крейсера Первой Мировой: уникальная энциклопедия / Федор Лисицын. — Москва: Яуза: Издательство «Э», 2015. — 448 с. — (Война на море) ISBN 978-5-699-84344-2(рос.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
