Барвники

Барвники у Вікісховищі

Барвники — інтенсивно забарвлені речовини, придатні для фарбування різних матеріалів.

Колір барвників залежить від того, що вони вибірно поглинають частину світлових хвиль видимого спектра, а решту відбивають. Хімічний склад барвників характерний наявністю в їхніх молекулах ланцюгів спряження (чергування простих та подвійних зв'язків) і ароматичних або гетероциклічних ядер з ауксохромами (див. Кольорознавство).

До середини 19 століття вживалися барвники рослинного або тваринного походження. Найважливіші з них алізариновий червоний з коренів марени та індиго синій з листя індигоноски (Indigofera tinctoria). У 50-х рр. минулого століття одержано перші синтетичні барвники з вуглеводнів кам'яновугільної смоли: фуксин, мовеїн та інші. 1869 з антрацену було синтезовано алізарин, 1870 — індиго. Потім було відкрито азобарвники і сірчасті барвники.

На кінець XIX століття природні барвники були цілком замінені синтетичними.

Виникла нова аніліно-фарбова промисловість, яка до першої світової війни була монополізована Німеччиною (трест І. Г. Фарбеніндустрі). В нашій країні промислове виробництво барвників почалось лише після Жовтневого перевороту. Тепер відомо багато тисяч синтетичних барвників, з них у промисловості вживаються кілька сот.

Залежно від характеру перетворювання поглинутої енергії органічні барвники створюють:

• колір
• люмінесценцію
• здатність впливати на фотохімічні процеси^[1]

За походженням (методом отримання) барвників:

• Природні
• Штучні (синтетичні)^[2]

За метою застосування:

• харчові
• промислові (нехарчові)

За хімічною будовою барвники поділяються на:

• азометинові
• азобарвники
• антрапіридонові
• антронові
• антрахінонові:
  • антрахіноназолові (антрахінонові)
  • антрахінонпіразинові
• арилметанові
• ариламінові
• діазопірантронові
• нітробарвники (нітро- та нітрозо- барвники)
• перінонові
• піразолантронові
• поліметинові
• індигоїдні
• тіазолові
• фталоціанінові^[2]
• тріарилметанові^[3]
• сірчисті^[3]

За технічним призначенням, розрізняють такі групи барвників:

• Кислотні барвники
• Основні барвники
• Прямі барвники
• Протравні барвники
• Активні барвники
• Кубові барвники
• Сірчисті барвники
• Барвники, які утворені на волокні
• Барвники для шерсті
• Барвники для шкіри і овчини
• Дисперсні барвники
• Барвники жиро- і спирторозчинні
• Пігменти і лаки^[4]

Прямі, які фарбують бавовняне волокно у водному розчині без протрави

Сірчисті, нерозчинні у воді, фарбують волокно у водних розчинах сірчастого натрію

Кубові, нерозчинні у воді, фарбують після попереднього відновлення барвники до «лейкосполук», розчинних у лугах кубозолі та індигозолі, розчинні у воді, похідні лейкосполук кубових барвники

Протравні:

• для бавовни; фарбують бавовняне волокно після попередньої обробки його солями алюмінію, заліза, хрому тощо
• для шерсті, діють на шерсть так само, як барвники попередньої групи

Осно́вні — солі з забарвленим катіоном; фарбують шерсть і шовк без протрави, бавовняне волокно — лише по таніновій протраві

Кислотні — солі з забарвленим аніоном; фарбують шерсть і шовк у кислих розчинах

Продукти для холодного фарбування — сполуки, які утворюють безпосередньо на волокні нерозчинні у воді азобарвники

Барвники для штучного, або синтетичного, волокна; фарбують віскозу або синтетичні полімери, розчиняючись у них або утворюючи тонку суспензію

Індуліпи та нігрозини — сині й чорні барвники з аніліну

Пігменти — нерозчинні у воді барвники для лакофарбової і поліграфічної промисловості.

Іншомовні назви барвників довільні і здебільшого визначають лише їхній колір.

До 1992 року в назвах барвників зазначався спосіб вживання барвника, колір, іноді стійкість забарвлення, відтінок та інші властивості, наприклад кислотний рожевий М (М — закріплюється солями міді), кислотний жовтий тривкий.

Барвники широко вживаються у текстильній промисловості, шкіряній, паперовій, поліграфічній і фотоматеріалів, у виробництві пластмас тощо.

Барвник, до молекул якого входять полярні угруповання (як, наприклад, хлорзаміщені азагетероцикли, SO₂(CH₂) ₂OSO₃Na, n-NHCOCH=CH₂ та ін.), які здатні утворювати з функційними групами волокон (OH, SH, NH₂) ковалентні зв'язки, завдяки чому такий барвник міцно утримується на волокні (наприклад, моноазобарвники, антрахінонові, фталоціанінові барвники). Є водорозчинним, використовується для забарвлення вовни, натурального шовку, целюлозних і поліамідних матеріалів

Барвники, що використовуються для класифікації бактерій. Наприклад, залежно від забарвлення, бактерії поділяють на грампозитивні (темнофіолетове забарвлення з генціаніном фіолетовим) та грамнегативні (червоне забарвлення з фуксином)

Перелік:

• Забарвлення сріблом за Вартіном-Старрі
• Фарбування за Грамом
• Фарбування за Романовським—Гімзою
• Фарбування за Цілем — Нільсеном
• Фарбування гематоксиліном-еозином
• Фарбування аураміном–родаміном

Певні види барвників застосовують у медицині як антисептики.

• Фарбування
• Список кольорів
• Лейкооснова
• Кольоровідчуття

• Хімія барвників: Навчальний посібник (PDF) (укр.) (вид. укл.: Ягодинець П. І., Скрипська О. В., Андрійчук Ю. М.). Чернівці: ЧНУ. 2019. с. 92. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
• Є. Р. Лучкевич, М. П. Матківський (2016). Зміст (PDF). Хімія проміжних продуктів і органічних барвників (вид. навч. пос. для вищ. навч. закл.). ІваноФранківськ: ДВНЗ «Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника». ISBN 978-966-8969-76-8. Процитовано 29 травня 2022. 356 с.
• Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — С. 67,218,285,477. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
• Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Хімія і технологія органічних барвників і люмінофорів» для студентів спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» денної та заочної форм навчання / уклад.: Т.В. Фалалєєва, В.Б. Дістанов, С.О. Петров, Л.С. Мироненко, Т.В. Школьнікова − Харків: НТУ «ХПІ», 2019. − 39 с. Ел.джерело [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.58,64-65)

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (С.?)
• Коган И. М. Химия красителей. М., 1956
• Венкатараман К. Химия синтетических красителей. В 2 т. Л., 1956 — 57 c.

• Барвники [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія

Тематичні сайти Quora · Zhihu Словники та енциклопедії Велика каталанська енциклопедія · Енциклопедія сучасної України · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online Довідкові видання KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario Нормативний контроль BNF: 119403355 · Freebase: /m/028qp · GND: 4016465-2 · J9U: 987007284736205171 · LCCN: sh85028697 · NDL: 00570741

Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.