Балтійсько-Ладозький уступ
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Балтійський глінт, Балтійсько-Ладозький уступ — круто нахилений схил плато, що тягнеться уздовж південного берега Фінської затоки Балтійського моря і далі на схід до Ладозького озера, в межах Естонії і Ленінградської області Росії.
Складений міцними палеозойськими вапняками, глинами та пісками. Висота до 56 м. Особливо добре виражений на території Естонії, в межах Лахемааського природного національного парку.
При перетині уступу річки утворюють глибокі каньйоноподібні долини, перебіг річок ускладнюється перекатами і водоспадами (Нарва). До складу уступу входять Пулковські висоти, що підносяться на південь від Санкт-Петербурга.
- Балтийско-Ладожский уступ // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
