For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Бая (Угорщина).

Бая (Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бая
Baja
Герб Прапор
Герб Прапор
Францисканський монастир
Францисканський монастир
Францисканський монастир
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Бач-Кішкун
Регіон Південний Великий Альфельд
Перша згадка 1308
Населення 37 690
Площа 177,61 км²
Густота населення 212,2 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 6500
Телефонний код +36-79
Географічні координати 46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д. / 46.18333; 18.95361Координати: 46°11′00″ пн. ш. 18°57′13″ сх. д. / 46.18333° пн. ш. 18.95361° сх. д. / 46.18333; 18.95361
Місцева влада
Вебсторінка bajavaros.hu
Мапа
Бая (Угорщина)
Бая
Бая
Мапа

Бая у Вікісховищі

Католицький храм св. Ференца

Бая (угор. Baja) — місто на півдні Угорщини, розташоване на лівому березі Дунаю. Бая — друге за величиною місто медьє Бач-Кішкун, після столиці — Кечкемета. Населення — 37 690 мешканців (2005).

Географія і транспорт

[ред. | ред. код]

Бая знаходиться за 150 кілометрах на південь від Будапешта і за 108 кілометрах на північний захід від Кечкемета. Місто стоїть на лівому березі Дунаю, який розділяє тут два великі регіони Альфельд і Південне Задунав'я. Також в місті протікає річка Шуговиця. У Баї закінчуються дві автодороги — уздовж Дунаю йде магістраль Будапешт — Шольт — Бая і зі сходу на захід йде дорога Сегед — Бая.

У місті також є залізнична станція і річковий порт.

На протилежному від Баї березі Дунаю знаходиться заповідний ліс Геменц, що входить до складу національного парку Дунай-Драва.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Ім'я міста має турецьке походження, походить від турецького слова «бик». В австрійський період місто було, крім того, відоме під німецьким ім'ям Франкенштадт. Численна раніше слов'янська громада міста також називала його Бая.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше місто згадується в 1308 році. Під час турецької окупації XVI—XVII ст. Бая була центром регіону. Під час турецького правління в місто переселилася велика кількість хорватів і сербів, які стали складати переважна більшість жителів Баї. Перехід міста під владу Габсбургів в кінці XVII століття викликав нову хвилю переселенців в місто, в основному це були німці. За даними 1715 році в Баї було 237 будинків, з яких 216 були південнослов'янські, 16 угорські та 5 — німецькі. У другій половині XVIII століття в місто стали переселятися угорці з інших регіонів країни, а також євреї.

Завдяки вигідному розташуванню на перехресті торгових сухопутних і річкових шляхів місто швидко росло і перетворювалося на важливий траснпортних центр — через Баю проходила значна частина угорського експорту зерна і вина до Австрії і Німеччини.

У XIX столітті з зростанням значення залізничного транспорту і падіння ролі річкових перевезень місто вступив в період занепаду. Залізнична магістраль, яка пов'язала Будапешт із Загребом й адріатичним портом Фіуме (суч. Рієка) пройшла стороною; до Баї була побудована лише тупикова гілка.

Наприкінці першої світової війни Бая була зайнята сербськими військами, деякий час існувала можливість, що місто відійде до новоутвореного Королівства сербів, хорватів і словенців (згодом Югославії). Однак Версальський договір, зрештою, залишив Баю за Угорщиною, наслідком чого стала масова еміграція в Югославію слов'янського населення міста та приплив у нього угорських переселенців із територій, відторгнутих після війни в Угорщини.

Після другої світової війни в місті було побудовано кілька промислових підприємств, серед них велика текстильна фабрика; а також введений в стрій міст через Дунай.

Економіка

[ред. | ред. код]

Важливий транспортний вузол: пристань і міст через Дунай, залізнична станція. Харчова, текстильна і деревообробна промисловість; сільськогосподарське машинобудування.

Населення

[ред. | ред. код]

Національний склад населення: 93,5 % угорці; 2,7 % німці; хорвати, серби, словаки, цигани. До Другої світової війни в місті була велика єврейська громада.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Головна визначна пам'ятка міста — францисканський монастир св. Антонія XVII століття. У Баї — 15 діючих церков, більша частина — католицькі, є протестантські і православна. У місті розташовані кілька музеїв і картинних галерей з постійною експозицією, є пам'ятник жертвам холокоста.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2019)
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Бая (Угорщина)
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?