Аршинцеве
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Камиш-Бурун (Аршинцеве) Керч | ||||
 Район Аршинцеве (Керч), 2020 рік | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 45°17′25″ пн. ш. 36°25′15″ сх. д. / 45.290278° пн. ш. 36.420833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Керченський район | |||
| Адмінодиниця | Керченська міська рада | |||
| Карта | ||||
  Камиш-Бурун (Аршинцеве) Камиш-Бурун (Аршинцеве) (Керч) | ||||
Арши́нцеве або Ками́ш-Буру́н (крим. Qamış Burun) — мікрорайон міста Керчі, розташований на березі Керченської протоки, у південній частині території, підпорядкованої Керченській міськраді. Від центральної частини міста відділений досить обширною незабудованою територією. До 1960-х років — окреме селище.
Вперше в доступних джерелах селище зустрічається на військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року, на якій село Камиш бурун позначене без вказівки числа дворів[1]. На карті 1842 Камиш Бурун позначений вже з 22 дворами[2].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Сараймінської волості. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 р», за результатами Х ревізії 1887, у селі Камиш-Бурун числилося 12 дворів і 80 жителів. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1892» в безземельному селі Камиш-Бурун, яке не входило ні в одне сільське об'єднання, мешканців та домогосподарств НЕ числилося[3]. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії за 1902» на хуторі Камиш-Бурун, що входив в Ново-Олександрівське сільське товариство, значилося 124 жителя, домогосподарств НЕ маючих[4]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [5] в Сараймінській волості Феодосійського повіту значиться економія Камиш-Бурун[6].
За Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921[7] була скасована волосна система і село включили до складу Керченського повіту, у жовтня 1923 року перетвореного в Керченський район[8]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, сільгоспферма і рибна пристань Камиш-Бурун входили до складу Старо-Карантинної сільради Керченської району[9]. 15 вересня 1931 року Керченський район скасували і село включили до складу Ленінскского, а з 1935 — Маяк-Салинського району[8], перейменованого 14 грудня 1944 в Приморський[10]. Містоутворюючим підприємством селища є Камиш-Бурунський залізорудний комбінат.
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, села Горком і Камиш-Бурун об'єднали і перейменували в Аршинцеве[11]. Час перепідпорядкування Керченській міськраді поки не встановлено, ліквідовано, як самостійна адмінодиниця в період з 1954 по 1968 роки, як селище Керченської міськради[12].
- ↑ a5-3.jpg Карта Мухіна +1817 року.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ 1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892. Стор. 91. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1902 рік. стр. 162–163. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. II-я. Статистичний нарис, випуск сьомий Феодосійський повіт, 1915
- ↑ Крим 1783–1998 рр., Стор. 282. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ Крымская область // История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — Киев: Главная редакция УСЭ, 1974. — Т. 12. — 623 с. — 15 000 экз.
- ↑ а б АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРЫМ. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ Крим 1783–1998 рр., стр.335. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 14 грудня 1944 року № 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- ↑ Кримська обл . — 1968 стор.121. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
Місцевості Керчі | ||
|---|---|---|
Мікрорайон 1-ї П'ятирічки • Мікрорайон Промбаза (1-й мікрорайон) • Мікрорайон Луч (1-А) • Мікрорайон Тавричний (БАМ) • 1 самострой • 5 самострой • 5-й мікрорайон (Казакова) • Абіссінка • Аджи-Мушкай • Булганаки • Мікрорайон АТС (Портовий) • Мікрорайон ім. Войкова • Глейки • Глинище (Автовокзал, Глінка) • Джанкой (Кам'янка) • Джер-Джава (Восход) • Ель-Тійген (Героєвське) • Єні-Кале (Сіпягине) • Жуківка • Зарічний (Казенний сад) • Залізничний • Камиш-Бурун (Аршинцеве) • Капкани • Катерлез (Японія) • Колонія металургійного заводу ім. Войкова (Колонка) • Корецький Хутір • Литвинська • Нове (Циганська слобода) • Новий Карантин • Опасне • Партизанський • Підмаячний (Маяк) • Мікрорайон Пошивальникова (Братське) • Скасіїв Фонтан (Мічуріне) • Солдатська слобідка • Сонячний (Нижній Сонячний) • Старий Карантин • Телецентр • Українка (Мікрорайон Островського-Гагаріна) • Фортеця • Фінка (Склотарний) • Цементна слобідка (Верхня Цементна Слобідка • Нижня Цементна Слобідка (Бочарка)) • Центр • Червона Керч • Чурбаш |  | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
