Аполлодор (грец. Ἀπολλόδωρος; II ст. до н. е.) — давньогрецький філософ-епікуреєць, Найбільш вчений з послідовників Епікура^[1], голова епікурейської школи в Афінах.

Згідно з Діогеном Лаертським, він автор чотирьохсот з гаком книг і носив прізвисько «Садовий тиран» (грец. Κηποτύραννος)^[2]. Був вчителем Зенона Сидонського, який перейняв від нього управління школою (бл. 100 р. до н. е.).

Тільки назви двох його творів згадаються в джерелах. Перший називався «Життя Епікура»^[3]. Другий мав назву «Збірка вчень», в якому Аполлодор стверджував, що Епікур написав більше оригінальних філософських творів, ніж стоїк Хрисіпп, тому що, хоча Хрисіпп і був автором 700 творів, але його роботи переповнені цитатами інших авторів^[4].

• Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів.
• Lemprière, John (1820). A Classical Dictionary; Containing a Copious Account of All the Proper Names Mentioned in Ancient Authors:: With the Value of Coins, Weights, and Measures, Used Among the Greeks and Romans; and a Chronological Table (англ.). T. Cadell and W. Davies. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

Генеалогія та некрополістика	The Academic Family Tree
Література та бібліографія	ToposText
Словники та енциклопедії	De Agostini
Нормативний контроль	Freebase: /m/03cndqv