Федр (грец. Φαῖδρος; 138 р. до н.е. — 70/69 р. до н.е.)^[1] — лідер епікурейської школи в Афінах після смерті Зенона Сидонського (бл. 75 р. до н.е.), який протримався на цій посаді рекордно короткі шість років.

Він був сучасником Цицерона, який у молодості познайомився з ним у Римі.^[2] Під час свого перебування в Афінах (80 р. до н.е.) Цицерон відновив це знайомство. Федр на той час вже був літнім чоловіком. Ферд також знаходився у дружніх стосунках з Аттиком,^[3] який, на думку Цицерона в De Natura Deorum, також був відданим прибічником епікуреїзму.^[4]

Цицерон писав Аттику^[5] про бажання отримати твір Федра "Про богів" (давн.-грец. Περὶ ϑεῶν), який надалі використовував при складанні першої книги De Natura Deorum. В цій роботі були викладені концепції епікурейців і більш ранніх філософів.

• Цицерон. Философские трактаты. / Пер. М. И. Рижского. Отв. ред., сост. и вступ. ст. Г. Г. Майорова. (Серия «Памятники философской мысли»). М., Наука. 1985. 384 стр. 100000 экз.
• Письма Марка Туллия Цицерона. / Пер. В. О. Горенштейна. В 3 т. (Серия «Литературные памятники»). М.-Л.: Изд-во АН СССР. 1949—1951.

1. ↑ Tiziano Dorandi, Chapter 2: Chronology, in Algra et al. (1999) The Cambridge History of Hellenistic Philosophy, page 52. Cambridge.
2. ↑ Цицерон, Epistulae ad Familiares, xiii. 1. § 2
3. ↑ Цицерон, de Finibus, i. 5. § 16, v. 1. § 3, etc.
4. ↑ Цицерон, de Natura Deorum, i. 21. § 58
5. ↑ Цицерон, Epistulae ad Atticum, xiii. 39