Zeffiro (1905)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ескадрений міноносець «Дзеффіро» | ||
|---|---|---|
| Zeffiro | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Дзеффіро» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Нембо» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії
| |
| Спущено на воду | 14 травня 1904 року | |
| Введено в експлуатацію | 1 квітня 1905 року | |
| Виведений зі складу флоту | 13 березня 1923 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 330 тонн (стандартна) 360 тонн (повна) | |
| Довжина | 63,4 м | |
| Ширина | 5,9 м | |
| Осадка | 2,1 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × вертикальні парові машини 3 × парові котли «Thornycroft» | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 5 000 к.с. | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Автономність плавання | 2 000 миль на швидкості 12 вузлів | |
| Екіпаж | 55 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 × 57/43-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 356-мм торпедні апарати | |
«Дзеффіро» (італ. Zeffiro) — ескадрений міноносець типу «Нембо» ВМС Італії часів Першої світової війни.
Ескадрений міноносець був закладений на верфі «Cantieri Pattison» в Неаполі. Корабель був спущений на воду 14 травня 1904 року, вступив у стрій 1 квітня 1905 року.
Есмінець «Дзеффіро» брав участь в італійсько-турецькій війні. 29-30 вересня 1911 року він взяв участь у бою біля Превези, під час якого було потоплено 3 турецькі міноносці і захоплений один допоміжний крейсер[1][2].
У 1912 році, корабель, як і однотипні есмінці, був модернізований. 57-мм гармати «57/43 Mod. 1887» були замінені на 76-мм «76/40 Mod. 1916 R.M». 356-мм торпедні апарати були замінені на 450-мм[3][4].
У 1914-1915 роках на кораблі було встановлене обладнання для постановки 10-16 мін.
Після вступу Італії у Першу світову війну «Дзеффіро» був включений до складу IV ескадри есмінців (разом з есмінцями «Аскаро», «Карабіньєре», «Понтьєре», «Фучільєре» і «Карабіньєре»), яка базувалась у Бріндізі. Командував кораблем капітан III рангу Артуро Чано[4].
24 травня 1915 року, через 2 години після вступу Італії у війну, «Дзеффіро» пробрався в бухту Градо, де торпедами і артилерійським вогнем пошкодив декілька моторних човнів, портові споруди та казарми[4].
3/4 та 4/5 травня 1916 року «Дзеффіро» разом з «Фучільєре» здійснив постановку мінних полів поблизу Шибеника[4].
Вранці 12 травня того ж року «Дзеффіро» (командир корабля - капітан II рангу Костанцо Чано, брат попереднього командира ), «Фучільєре», «Альпіно» та міноносці «30 P.N» і «46 P.N» проникли в бухту Пореча і пошкодили артилерійським вогнем ангари ворожих літаків[5][4].
У 1917 році «Дзеффіро» разом з іншими есмінцями декілька разів прикривав атаки італійських літаків на австро-угорські об'єкти.
Після закінчення війни, у 1919-1921 роках корабель був модернізований. Була змінена надбудова, демонтований один котел і димова труба, внаслідок чого потужність силової установки зменшилась до 3 400 к.с., а швидкість - до 25 вузлів.
У липні 1921 року корабель був перкласифікований на міноносець.
5 квітня 1923 року «Дзеффіро» був виключений зі складу флоту і зданий на злам.
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
- Ескадрений міноносець «Дзеффіро» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.](італ.)
- ↑ La Guerra Italo Turca - Betasom - XI Gruppo Sommergibili Atlantici [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ La Guerra Italo Turca Del 1911 - Blitzkriegmilitaria Forum [Архівовано 4 marzo 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 67-69-97-151-154.
- ↑ anmi taranto [Архівовано 2010-12-10 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
