U-140
U 140
Однотипний з U-140 підводний човен U-2
Верф	Deutsche Werke, Кіль
Під прапором	Третій Рейх
Належність	Крігсмаріне
Порт приписки	Кіль, Берген, Готенгафен
Замовлення	25 вересня 1939
Закладений	16 листопада 1939
Спуск на воду	28 червня 1940
Введений до складу флоту	7 серпня 1940
На службі	1940—1945
Загибель	5 травня 1945 року затоплений екіпажем у порту міста Вільгельмсгафен
Сучасний статус	розібраний на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику * Конвой HX 90 Кампанія на Балтійському морі
Проєкт
Тип ПЧ	торпедний прибережний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	12,7 вузлів
Швидкість (підводна)	7,4 вузлів
Робоча глибина занурення	80 м
Гранична глибина занурення	150 м
Автономність плавання	56 миль (104 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 5650 миль (10460 км) на швидкості 8вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж	25 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	43,97 м
Ширина корпусу найб.	4,916 м
Висота	8,1 м
Середня осадка (по КВЛ)	3,93 м
Водотоннажність надводна	314 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MWM RS 127 S, 2 електродвигуни SSW PG VV 322/36
Гвинти	2
Потужність	2 × 510 к.с. (дизелі) 2 × 370 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	3 носових ТА. 5 торпед або 12 TMA чи 18 TMB
ППО	1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling

U-140

Район затоплення U-140

U-140 — німецький прибережний підводний човен типу IID, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 16 листопада 1939 року на верфі № 269 компанії Deutsche Werke у Кілі, спущений на воду 28 червня 1940 року. 7 серпня 1940 року корабель увійшов до складу 1-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини^[1]. 5 травня 1945 року затоплений екіпажем у порту міста Вільгельмсгафен.

U-140 належав до німецьких малих так званих прибережних підводних човнів типу IID, однієї з модифікацій типу субмарин Третього Рейху. Службу розпочав у складі 1-ї навчальної флотилії ПЧ, 1 грудня 1940 року перейшов до бойового складу цієї флотилії. 1 січня 1941 року продовжив службу в лавах 22-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне (школа підводників), а 1 квітня 1945 року переведений до 31-ї флотилії ПЧ. З листопада 1940 до липня 1941 року підводний човен здійснив три бойових походи в Атлантичний океан та Балтійське море під час яких потопив три судна (12 410 GRT) та один військовий корабель (206 тонн)^[2].

• оберлейтенант-цур-зее Ганс-Петер Гінш (7 серпня 1940 — 6 квітня 1941)
• оберлейтенант-цур-зее Ганс-Юрген Гелльрігель (7 квітня — 9 грудня 1941)
• капітан-лейтенант Клаус Попп (21 жовтня 1941 — 1 вересня 1942)
• оберлейтенант-цур-зее Альбрехт Маркерт (2 вересня 1942 — 31 липня 1944)
• оберлейтенант-цур-зее Герберт Цайсслер (1 серпня — 19 листопада 1944)
• оберлейтенант-цур-зее Вольфганг Шерфлінг (20 листопада 1944 — 5 травня 1945)

Перелік затоплених суден та кораблів^[2]

№	Дата	Командир ПЧ	Назва	Тип	Належність	Водотоннажність (брт)	Вантаж	Конвой	Результат та координати	Наслідки атаки для екіпажу	Прим.
Перший похід (20.11—17.12.1940, 28 діб; Кіль—Берген)[3]
1	3 грудня 1940	Oblt. Ганс-Петер Гінш	Victoria City[4]	суховантажне судно	Велика Британія	4 739	сталь	Конвой HX 90	потоплено 55°27′ пн. ш. 08°45′ зх. д. / 55.450° пн. ш. 8.750° зх. д. / 55.450; -8.750 (Victoria City)	43 (усі загинули)
2	8 грудня 1940		Penang[5]	вітрильне судно	Фінляндія	2 019	3250 тонн зерна		потоплено 55°25′ пн. ш. 10°15′ зх. д. / 55.417° пн. ш. 10.250° зх. д. / 55.417; -10.250 (Penang)	18 (усі загинули)
3	8 грудня 1940		Ashcrest[6]	суховантажне судно	Велика Британія	5 652	сталь	Конвой SC 13	потоплено 55°12′ пн. ш. 10°20′ зх. д. / 55.200° пн. ш. 10.333° зх. д. / 55.200; -10.333 (Ashcrest)	38 (усі загинули)
Третій похід (07.07—24.07.1941, 18 діб; Готенгафен—Готенгафен)
4	21 липня 1941	Oblt. Ганс-Юрген Гелльрігель	М-94[7]	підводний човен	Військово-морський флот СРСР	206			потоплений 58°51′ пн. ш. 22°02′ сх. д. / 58.850° пн. ш. 22.033° сх. д. / 58.850; 22.033 (M-94)	19 офіцерів та матросів (8 загинуло та 11 вижили)	підводний човен типу «Малютка»

• Л-9 «Кіровець»
• Ro-40
• GGalileo Galilei (1934)
• HMS Salmon (N65)
• HNoMS A-2
• USS Drum (SS-228)

Виноски

Джерела

• U-140. на uboat.net. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022. (англ.)

• Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
• Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
• Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

• U 140 [Архівовано 20 січня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
• Type IID [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
• НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ II СЕРИИ [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
• Type II U-Boats [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• Type II U-Boat [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
• U-140 (1940)(рос.)

п о р Німецькі підводні човни типу II-A, II-B, II-C, II-D
Тип IIA:	U-1 | U-2 | U-3 | U-4 | U-5 | U-6
Тип IIB:	U-7 | U-8 | U-9 | U-10 | U-11 | U-12 | U-13 | U-14 | U-15 | U-16 | U-17 | U-18 | U-19 | U-20 | U-21 | U-22 | U-23 | U-24 | U-120 | U-121
Тип IIC:	U-56 | U-57 | U-58 | U-59 | U-60 | U-61 | U-62 | U-63
Тип IID:	U-137 | U-138 | U-139 | U-140 | U-141 | U-142 | U-143 | U-144 | U-145 | U-146 | U-147 | U-148 | U-149 | U-150 | U-151 | U-152
Попередній тип: типу I → Наступний тип: типу VII Список підводних човнів Третього Рейху