Альбатрос чорноногий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Альбатрос чорноногий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phoebastria nigripes (Audubon, 1839) | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Diomedea nigripes | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альбатрос чорноногий[2] (Phoebastria nigripes) — великий морський птах півночі Тихого океану. Це один з трьох видів альбатросів, що мешкає в північній півкулі, гніздиться на ізольованих тропічних островах.
Чорноногий альбатрос разом із гавайським альбатросом і рідкісним жовтоголовим альбатросом є трьома видами альбатросів, які живуть у північній півкулі, на відміну від решти сімейства, що мешкає від екватора на південь. Відомо щонайменше 12 місць розмноження, але 97,5% загальної популяції мешкає колоніально на ізольованих північно-західних Гавайських островах, від атолу Куре до острова Каула [3] (таких як Лайсан, Мідвей і Френч-Фрігейт-Шолс). Невеликі популяції можна знайти на японських островах Торісіма (Хатідзьо), Оґасавара і Сенкаку, а також біля мексиканського узбережжя, переважно на острові Гвадалупе.[4] Вони винищені з Іото, Агріхана, атолу Бокак, острова Мінамі-Торісіма, острова Вейк і острова Джонстон.[3] Їх ареал у морі змінюється протягом сезону (віддаляючись далі від островів розмноження, коли пташенята дорослішають або вони не мають пташенят), але вони використовують великі території північної частини Тихого океану, харчуючись від Аляски до Каліфорнії та Японії; однак вони віддають перевагу північно-східному Тихому океану.[4] Вони значною мірою збігаються за ареалом розмноження та харчування з двома іншими видами північного альбатроса, хоча інші два будуть поширюватися далі на північ до Берингового моря, ніж чорноногі. Іноді їх помічали в південній півкулі.[4]
- ↑ BirdLife International (2018). Phoebastria immutabilis: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 14 липня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б American Ornithologists' Union. 1998.
- ↑ а б в BirdLife International. 2008.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
