For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Пол Роберт Магочі.

Пол Роберт Магочі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Павло-Роберт Маґочій
Paul Robert Magocsi
Народився26 січня 1945(1945-01-26)[1][2][3] (79 років)
Інґлвуд, Берген, Нью-Джерсі, США[1]
Місце проживанняТоронто, Онтаріо, Канада
Країна США[3]
Національністьамериканець угорського (за батьком) і карпаторусинського (за матір'ю) походження
Діяльністьісторик
Alma materРатгерський університет, Принстонський університет, Гарвардський університет
Галузьісторія
ЗакладТоронтський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор, академік
ЧленствоАкадемія Гуманітарних наук – Королівське товариство Канади
Нагородичлен Королівського товариства Канади, доктор honoris causa Пряшівського університету, Словаччина, почесний професор Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, доктор

Пол Роберт Магочі, також відомий як Павло-Роберт Маґочій (англ. Paul Robert Magocsi; нар. 26 січня 1945, Інглвуд, Нью-Джерсі, США) — американський та канадський історик угорсько-карпаторусинського[прим. 1] походження[5][6][7]. З 1980 року працює на кафедрі українознавства імені Джона Яремка Торонтського університету.[8] У колі наукових інтересів Магочі — історія України і дослідження русинів як окремої нації та ідеології політичного русинства. З 2005-го по 2009 рік очолював Світовий конгрес русинів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в місті Інґлвуді (англ. Englewood), штат Нью-Джерсі, у родині вихідців із Закарпаття — угорця та русинки, представників другого покоління іммігрантів.

У 1966 році закінчив Ратґерський університет, у 1972 році — аспірантуру Принстонського університету, отримавши ступінь доктора філософії в галузі історії. У 1971 році відомий український діаспорний учений Омелян Пріцак запросив молодого Пола Магочі до Гарвардського університету працювати в Українському науковому інституті, досліджуючи історію Галичини XIX століття. Працюючи в Гарварді, у 1975—1982 роках був першим відповідальним редактором Гарвардської серії українознавчих студій.

У 1980 році став професором історії та політології Торонтського університету, де водночас очолив новостворений Інститут українознавства. У 1989 році як професор-гість (запрошений професор) читав курс української історії в Гебрейському університеті в Єрусалимі.

У 1990—1997 роках був директором Інституту історії полікультурної спільноти провінції Онтаріо. У 1999 році був головним редактором «Енциклопедії народів Канади». У 2001, 2002, 2003, 2006 роках — науковий консультант Інституту соціальної антропології імені Макса Планка в Німеччині.

Українознавчі студії

[ред. | ред. код]
На Львівському форумі видавців, 2014 рік

Магочі має широкий спектр наукових інтересів, одним з аспектів якого є українознавство.

У 1980 році Магочі став професором історії та політології Торонтського університету, де водночас очолив новостворений інститут українознавства. У якості голови інститут українознавства Університету Торонто Магочі не раз приїжджав в Україну, насамперед на Закарпаття, для участі в різних конференціях (однак відвідини Закарпаття Магочі були переважно не для здобуття поступу в українознавчих студіях, а для розширення іншого його наукового інтересу — карпато-русинська нація). Зокрема, Магочі брав участь у роботі 9-го Міжнародного конгресу славістів у Києві (1983), 1-го (Київ, 1991), 5-го (Чернівці, 2003), та 6-го (Донецьк, 2005) Міжнародних конгресів україністів тощо.

Починаючи з 1980 року й донині найбільшими здобутками Магочі у якості голови інституту українознавства стало видання ряду книг про історію України та пов'язаними з нею речами, зокрема Дерев'яні церкви в Карпатах (англ. Wooden Churches in the Carpathians, Торонто, 1982), Галіція: Історичний огляд та бібліографічний (англ. Galicia: A Historical Survey and Bibliographic, Торонто, 1983), Україна: історичний атлас (англ. Ukraine: A Historical Atlas, Торонто, 1986), Моральність та реальність: життя та часи Анрея Шептицького (англ. Morality and Reality: The Life and Times of Andrei Sheptyts'kyi, Торонто, 1989), Україна. Історія її земель та народів (англ. A History of Ukraine: The Land and Its Peoples[9], Торонто, 1996, 2010), Коріння українського націоналізму (англ. The Roots of Ukrainian Nationalism, Торонто, 2002), Ілюстрована Історія України (англ. Ukraine – An Illustrated History, Торонто, 2007, 2014), Євреї та українці: тисячоліття співіснування (англ. Jews and Ukrainians: A Millennium of Co-Existence, Торонто, 2016),

Україна: історія її земель та народів

[ред. | ред. код]

Найважливішою працею Магочі з українознавства є його книга «Україна: історія її земель та народів».[9] Цю книгу Сергій Плохій вважає першою історією України, написаною не з етнічної точки зору, а з мульти-етнічної.[10] Замість опису українського народу від найдавніших часів й до сьогодення, як це робили всі попередні великі українські історики (Орест Субтельний, Михайло Грушевський, Сергій Єкельчик тощо), Магочі брав за базу не український народ (де б він не проживав), а географічну територію України в її сучасних кордонах, та описував історичні перипетії усіх народів, що населяли й населяють цю територію.[10] Українська культура розглядається з позицій мультикультуралізму, тобто українським вважається не те, що є українським за його базовими ознаками (створене українською мовою тощо), а те, що створено на території України. Тобто, за мультикультурною історією Магочі, Микола Гоголь та Шолом Алейхем — українські письменники, бо народилися на території сучасної України.[10]

На думку рецензентів книги, представлення персоналій з історії України у книзі Магочі є доволі вибірковим та обмеженим. Окремі текстові сегменти, а не фрагментарні чи контекстуальні згадки, присвячено лише певним знаковим історичним особам. Пантеон постатей української минувшини, зорієнтований на західного читача, й до нього фактично не потрапив жоден з українських діячів визвольних змагань ХІХ—ХХ століття [11].

Контраверсійності

[ред. | ред. код]

З 1970-их років Магочі є основним ідеологом русинського сепаратистського руху. З 1978 року Магочі займає пост президента-засновника Карпато-русинського дослідного центру США (англ. Carpatho-Rusyn Research Center), який видає у Сполучених Штатах та Європі наукові й науково-популярні праці з історії та культури русинів. Пол Магочі та його однодумці у своїх науково-популярних працях відстоюють твердження, що карпаторусини, зокрема й мешканці Закарпаття, є окремим східнослов'янським народом з власною мовою, територією та історичними традиціями. Упродовж 2005—2009 років Пол Магочі років очолював Світовий конгрес русинів, неодноразово ініціював проведення Світових конгресів русинів, на яких виступав з науковими доповідями про так звану «четверту слов'янську націю — карпато-русинів».[12]

Від самого початку поширення Полом Робертом Магочі своїх теорій щодо існування так званої окремої «русинської нації» у 1960-их роках, їх — як псевдонаукові — розкритикувала низка українських науковців як в Україні, так і в українській діаспорі. Зокрема, український науковець Любомир Белей у своїх публікаціях звинуватив канадського дослідника в маніпуляціях науковими методами з метою дезінтеграції українського етномовного простору.[13][14] Белей уважає, що Магочі коштом «західних меценатів» видав «Ілюстровану історію України», де у двох розділах з історії Закарпаття 1938—1939 рр. чітко акцентував, що населення цього краю ніколи не було українським, розмовляло й навчалося русинською, чи навіть російською мовою[13][15][16]

На думку українського науковця Мая Панчука, Магочі — основний ідеолог сучасного політичного неорусинства.[17][16][18][19]

На думку українських науковців як в Україні, так і в українській діаспорі, у кінцевому результаті псевдонаукові теорії щодо існування так званої окремої «русинської нації» з її окремою русинською мовою сприяють розвитку сепаратизму на українському Закарпатті.[16][13][20]

Вибрана бібліографія

[ред. | ред. код]
Оригінальні твори
  • (1978) The Shaping of a National Identity: Subcarpathian Rus', 1848—1948, Harvard University Press. ISBN 0-674-80579-8
  • (1983) Galicia: A Historical Survey and Bibliographic Guide (Toronto: University of Toronto Press).
  • (1993, 2003) Historic Atlas of east Central/Central Europe (University of Washington Press)
  • (1993, 2002) Historic Atlas of Central Europe (University of Washington Press/University of Toronto Press/Thames & Hudson), ISBN 0-500-28355-9.
  • (1996) A History of Ukraine (Toronto: University of Toronto Press) ISBN 0802008305
  • (1999) Of the Making of Nationalities There is no End (2 vols (Columbia University Press)
  • (1999) Encyclopedia of Canada's Peoples, 1999, University of Toronto Press. ISBN 0802029388
  • (2002) «The Roots of Ukrainian Nationalism: Galicia As Ukraine's Piedmont», University of Toronto Press, 2002, ISBN 0802047386
  • (2002) I. I. Pop, Paul Robert Magocsi, Encyclopedia of Rusyn History and Culture, University of Toronto Press, 2002, ISBN 0802035663
Україномовні переклади книг Магочі
  • (2012) Маґочій П.-Р. Україна: історія її земель та народів [Текст]. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2012. — 794 с. ISBN 978-966-387-061-8
  • (2014) Маґочій П.-Р. Крим: наша благословенна земля [Текст]. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2014. — 160 с. ISBN 978-966-387-080-9
  • (2018) Маґочій П.-Р. Як я став українознавцем: есей-спогад [Текст] / П.-Р. Маґочій; пер. з англ. С. Біленького. — Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2018. — 144 с. ISBN 978-966-387-116-5

Відзнаки та членства в організаціях

[ред. | ред. код]

Один з членів-засновників Світового конгресу русинів та член Виконавчого комітету (так званої Світової ради) з 1991 року.[4]

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. прим.: за власним визначенням Магочі - він угорсько-русинського[4] походження, оскільки Магочі вважає русинів окремим від українців народом

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://www.rusynacademy.sk/english/en_kongres2.html
  2. SNAC — 2010.
  3. а б Evidence zájmových osob StB
  4. а б Magocsi P., Pop I. Encyclopedia of Rusyn History and Culture. — University of Toronto Press, 2002. — R. 313. — ISBN 0-8020-3566-3. (англ.)
  5. Магочій (Magocsi) Павло-Роберт // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2014. — С. 281—282.
  6. Степан Віднянський. Магочій Павло-Роберт // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  7. Сенькусь Р.. Маґочій Павло-Роберт // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  8. Paul Robert Magocsi. history.utoronto.ca. 2020 (англ.)
  9. а б A History of Ukraine: The Land and Its People. University of Toronto Press Inc., 2010
  10. а б в Plokhy S. Between history and nation: Paul Robert Magocsi and the rewriting of Ukrainian history // Nationalities Papers. Special Section: The Scholar, Historian and Public Advocate. The Academic Contributions of Paul Robert Magocsi. Guest Editor Taras Kuzio. Volume 39 Issue 1. January 2011. pp.117 — 124 (англ.)
  11. Маґочій П.-Р. Україна: історія її земель та народів / Авториз. пер. з англ. Е. Гийдель, С. Грачова, Н. Кушко, О. Сидорчук; наук. ред. С. Біленький; відп. ред. В. Падяк. — Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2012. — 794 с. + XXII с. // Український історичний журнал. Рецензії й огляди.
  12. Майборода О. «Політичне русинство»: Закарпатська версія периферійного націоналізму. — К., 1999. — С. .
  13. а б в Бреславська С. Нація нізвідки: непримарна небезпека // Слово Просвіти. — 2018. — № 27 (5—11 липня). — С. 4.
  14. Адамович С. Павло Роберт Маґочій — ідеолог політичного русинства // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — 2010. — Вип. 18. — С. 78—84.
  15. Панчук М. Політичне русинство в Україні.
  16. а б в Бреславська С. Нація нізвідки: непримарна небезпека… — С. 5.
  17. Панчук М. Політичне русинство в Україні.
  18. О. Р. Фабрика-Процька. Русини і русинська культура крізь призму сучасної самоідентифікації// Молодий вчений. — 2018. № 8(1). — С. 32-36.
  19. Белей Л. О., Белей Л. Л. Неорусинство у контексті сучасної України // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. — 2017. № 1. — С. 57-61.
  20. Сучасне неорусинство: сепаратизм, міноритарна політика та бізнес // Лесь Белей. «Русинський сепаратизм». Націєтворення in vitro. Київ: Темпора, 2017. 392 стор.: 77-154. ISBN 978-617-569-327-8

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Белей Л. «Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro. — К. : Темпора, 2017. — 392 с. іл.
  • Віднянський С. В. Магочій Павло Роберт // Українські історики ХХ ст.: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 1. — К.– Львів, 2003.
  • Мушинка О. Інтерв'ю з професором П. Р. Маґочім. Карпато-руський дослідний центр. 1993.
  • Токар М.-Ю. Відомі дослідники Карпатської України: Маґочій Павло Роберт // Вони боронили Карпатську Україну. — Ужгород, 2002.
  • Хома В. Ренесанс русинства і Пол Роберт Маґочій // Християнська родина. — Ужгород, 2001. — Ч. 5.
  • Hann Ch. Intellectuals, Ethnic Groups and Nations: Two Late 20th Century Cases // Notions of Nationalism. — Budapest, 1995. (англ.)
  • Scardellato G., Himka J.-P. Paul Robert Magocsi: A Bibliography, 1964—2000. — Toronto, 2000. (англ.)
  • Paul Robert Magocsi — Carpatho-Rusyn Knowledge Base. (англ.)
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Пол Роберт Магочі
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?