Уест-Франс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Уест Франс | |
|---|---|
| Ouest-France | |
 Центральний офіс часопису Уест Франс у м. Ренн | |
| Тип | часопис |
| Країна | Франція |
| Мови, що використовуються | французька |
| | |
| Головний редактор | Жан-Люк Евен (фр. Jean-Luc Évin) |
| Рік заснування | 1944 |
| Головний офіс | Ренн |
| | |
| www.ouest-france.fr | |
Уест Франс (фр. Ouest-France, укр. Західна Франція) — французька газета, заснована в 1944 р. Головним редактором є Жан-Люк Евен (фр. Jean-Luc Évin); власноком - Groupe Ouest-France[fr]. Випускається сорока сімома видавцями в різних департаментах Франції в трьох регіонах: Бретань, Нижня Нормандія, Пеї-де-ла-Луар. Навідміну від більшості інших щоденних газет, кількість примірників, які випускаються та читачів не знизилася через загальну тенденцію до зниження кількості читачів газет у Франції.
Газета має понад 2.5 мільйони читачів та випускає близько 800 тисяч примірників, що робить її найбільшою за охопленням франкомовною газетою в світі, випереджаючи навіть такі відомі національні французькі видання, як Le Figaro та Le Monde.
Уест Франс була заснована в 1944 році[1] французьким продавцем книг Адольфом ле Гоазіу[fr] та кількома іншими ентузіастами. Однією з причин створення цієї газети було закриття відомого видання Уест-Еклер[fr], яке було заборонено за колабораційну діяльність в період окупації Франції[2].
Редакторська колегія була суттєво підсилена в період євроінтеграції, а також зазнала помітного впливу християнсько-демократичних партій, таких як Демократичний рух, Республіканці та Центристи.
Базується в муніципалітетах Ренн та Нант та випускала 792 тисяч примірників[коли?], здебільшого на території Бретані і є найбільшою за охопленням франкомовною газетою в світі. Протягом останніх десятиліть охоплення та кількість випущених примірників помітно зменшилася. Наприклад, в 2001 році випускалося 773 471 примірник, в 2002 - 764 731 (-1.1% в порівнянні з попереднім роком), а в 2020 році кількість примірників зменшилася до 637 463 (-17.6% в порівнянні з 2001 роком)[3].
Всього існує 47 видавництв газети, розташованих в 12 департаментах[джерело?]:
| Департамент | Кількість видань | Кількість примірників |
|---|---|---|
| Кальвадос | 4 | 52 000 |
| Кот-д'Армор | 5 | 95 000 |
| Фіністер | 5 | 46 000 |
| Іль і Вілен | 10 | 134 000 |
| Атлантична Луара | 6 | 112 000 |
| Мен і Луара | 2 | 24 000 |
| Манш | 3 | 33 000 |
| Маєнн | 1 | 41 000 |
| Морбіан | 5 | 113 000 |
| Орн | 2 | 22 000 |
| Сарта | 2 | 25 000 |
| Вандея | 4 | 72 000 |
- ↑ Historical development of the media in France (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2015. Процитовано 13 грудня 2023.
- ↑ Avril, Jean-Loup (2003). 1000 Bretons: dictionnaire biographique (вид. 2e éd). Saint-Jacques-de-la-Lande: les Portes du large. ISBN 978-2-914612-10-4.
- ↑ Ouest-France - ACPM. www.acpm.fr. Процитовано 13 грудня 2023.
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
