Товстий лорі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Товстий лорі | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Lori bengalensis Lacépède, 1800 | ||||||||||||||
 Мапа поширення роду червоний= N. pygmaeus; блакитний= N. bengalensis; коричневий= N. bancanus, N. borneanus, N. coucang, N. javanicus, N. kayan & N. menagensis | ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
* Tardigradus Boddaert 1784: (preoccupied)
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Товстий лорі (Nycticebus) — рід нічних мокроносих приматів родини лорієвих (Lorisidae).
Товсті лорі живуть на північному сході Індії, в східній частині Бангладешу, в Індокитаї та Індонезії.
У товстих лорі, як і у всіх представників родини, практично відсутній хвіст. Вірніше, він є, але настільки маленький, що помітний тільки при обмацуванні. Розмір їх тіла варіює від 18 до 38 см завдовжки, а вага знаходиться в межах півтора кілограм. Це одні з небагатьох лорієвих, характер яких дозволяє утримувати їх у неволі.[3]
Nycticebus pygmaeus — отруйний. На згині його ліктів розташовані залози, що виділяють особливу речовину, яка, змішуючись зі слиною, перетворюється на досить сильну отруту. У дикій природі вони використовують її для захисту малюків від хижаків: облизують шерсть дитинчати і вона стає отруйною. Крім того, за частого контакту секрету ліктьових залоз зі слиною, укуси цих тварин також отруйні.
Ведуть нічний спосіб життя, через що їм і потрібні такі великі очі. Живуть поодинці, рідше парами або нестабільними групками. Причому ділянка одного самця зазвичай включає кілька ділянок самок. Коли одна з них готова до запліднення, в її сечі з'являються спеціальні феромони, які і привертають самця.
Живляться товсті лорі комахами, пташиними яйцями, пташенятами і їх дрібними батьками, різними гризунами, фруктами і нектаром. Вони не конфліктують один з одним при добуванні їжі. Зазвичай зустрічі «сусідів» закінчуються демонстрацією різних поз або взаємним грумінгом. Цікаво, що для цієї мети у товстого лорі навіть є спеціальний інструмент — «косметичний» кіготь, розташований на другому пальці ніг, у той час як всі інші пальці забезпечені звичайними нігтями.
Вагітність триває трохи менше трьох місяців і закінчується народженням одного дитинчати. Новонароджений відразу ж хапається за хутро матері і не відпускає його найближчі 14 днів. Правда, вже через добу після появи на світ він може чіплятися і за гілки дерев, але воліє бути ближче до материнського соска.
Цікаво, що в дикій природі самці товстих лорі не беруть участь у вихованні своїх нащадків, а от у неволі деякі з них буквально забирають малюка у матері, носять його на собі і захищають, віддаючи їй лише в моменти годування.
- Nycticebus bancanus (Lyon, 1906)
- Nycticebus bengalensis (Lacépède, 1800)
- Nycticebus borneanus (Lyon, 1906)
- Nycticebus coucang (Boddaert, 1785)
- †Nycticebus linglom Mein & Ginsburg, 1997
- Nycticebus javanicus É. Geoffroy, 1812
- Nycticebus kayan Munds, Nekaris & Ford, 2012
- Nycticebus menagensis (Lydekker, 1893)
- Nycticebus pygmaeus Bonhote, 1907
- ↑ Table 2 b: taxonomic names and synonyms used by several authors: genus, species, subspecies, populations (PDF). Loris and potto conservation database. loris-conservation.org. 4 лютого 2003. с. 3. Процитовано 30 квітня 2013.
- ↑ Synonyms of Slow Lorises (Nycticebus). Encyclopedia of Life. eol.org. Процитовано 30 квітня 2013.
- ↑ [* Kurt Gron. (18 березня 2009). Slow loris Nycticebus. Primate Info Net, University of Wisconsin-Madison. Процитовано 11 жовтня 2013. ]
- Alterman, L. (1995). Toxins and toothcombs: potential allospecific chemical defenses in Nycticebus and Perodicticus. У Alterman, L.; Doyle, G.A.; Izard, M.K (ред.). Creatures of the Dark: The Nocturnal Prosimians. New York, New York: Plenum Press. с. 413–424. ISBN 978-0-306-45183-6. OCLC 33441731.
- Ankel-Simons, F. (2007). Primate Anatomy (вид. 3rd). San Diego, California: Academic Press. ISBN 0-12-372576-3.
- Bearder, Simon K. (1987). Lorises, Bushbabies, and Tarsiers: Diverse Societies in Solitary Foragers. У Smuts, Barbara B.; Cheney, Dorothy L.; Seyfarth, Robert M.; Wrangham, Richard W.; Struhsaker, Thomas T. (ред.). Primate Societies. Chicago, Illinois: The University of Chicago Press. ISBN 0-226-76716-7.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
