Mitsubishi Ki-67
Призначення:	важкий бомбардувальник
Перший політ:	17 грудня 1942
Прийнятий на озброєння:	1944
Знятий з озброєння:	1945
Період використання:	1944-1945
На озброєнні у:	Імперська армія Японії
Розробник:	Mitsubishi
Виробник:	Mitsubishi
Всього збудовано:	767
Екіпаж:	6-8 осіб
Крейсерська швидкість:	400 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	537 км/год
Дальність польоту:	3 800 км
Практична стеля:	9 470 м
Довжина:	18,70 м
Висота:	7,70 м
Розмах крила:	22,50 м
Площа крила:	65,90 м²
Двигуни:	2 х Mitsubishi Ha-104 (2 x 1900 к.с.)
Гарматне озброєння:	1 x 20-мм гармата «Ho-5»
Внутрішнє бомбове навантаження:	1600 кг
Кулеметне озброєння:	5 х 12,7-мм кулеметів «Тип 1» (Ho-103)
Mitsubishi Ki-67 у Вікісховищі

Mitsubishi Ki-67 «Hiryu» (яп. 三菱 キ67 飛龍, Важкий армійський бомбардувальник Тип 4 «Хірю» («Літаючий дракон») — серійний важкий бомбардувальник Імперської армії Японії періоду Другої світової війни.

Кодова назва союзників — «Пегі» (англ. Peggy).

Наприкінці 1940-го року, коли бомбардувальник Nakajima Ki-49 ще проходив армійські випробування, командування ВПС Імперської армії Японії вже почало готувати йому заміну. Японія все ще готувалась до можливої війни з Радянським союзом і потребувала важкого тактичного бомбардувальника. Ще до армійського замовлення, в серпні 1940 року, Mitsubishi самостійно почала розробку нового літака. Технічні вимоги були сформовані у лютому 1941 року та передані фірмі Mitsubishi разом із замовленням на побудову 3 прототипів. Технічні вимоги вимагали швидкість літака до 550 км/г на висотах 4000—7000 м, радіус дії 700 км із 500 кг бомб, максимальне бомбове навантаження — 800 кг. Екіпаж мав складатись з 6—8 осіб. Літак мав мати захисне озброєння — по одному 7,92-мм кулемету в носовій та бокових установках і 12,7-мм кулемети у верхній та хвостовій баштах. Треба було використовувати двигуни Mitshubishi Ha-101 (1450 к. с.), Nakajima Ha-103 (1870 к. с.) або Mitsubishi Ha-104 (1900 к. с.).

Відповідно до вимог технічного завдання був спроєктований двомоторний середньоплан із двигунами Mitsubishi Ha-104 та чотирилопатевими гвинтами. Хвіст і крила нового літака були схожими на Mitsubishi G4M, але на цьому вся схожість з іншими японськими літаками завершувалась. Всупереч японським авіабудівним традиціям головний конструктор Кеносуке Одзава основну увагу приділив легкості виготовлення літака (конструкція літака була розбита на ряд вузлів, зручних для виготовлення субпідрядниками; мінімізовано потребу в зварюванні елементів) та на забезпечення живучості (всі паливні баки були протектовані, а екіпаж захищений бронезахистом). Після виготовлення макету, командування добавило вимоги на топмачтове бомбометання і метання з пікірування^[1].

Перші 3 дослідні взірці були виготовлені в період з грудня 1942 по березень 1943 року, і вже 17 грудня 1942 року відбувся політ першого прототипу. На початку 1943 року фірма отримала замовлення на виготовлення 16 передсерійних літаків. Випробування пройшли успішно — хоча максимальна швидкість була трохи менша від замовленої (537 км/г), решта параметрів завдання виконувались. Літак показав прекрасну маневровість та керованість, без бомбового навантаження він міг виконувати фігури вищого пілотажу. Також літак залишався керованим при пікіруванні зі швидкістю 600 км/год. З четвертого прототипу кулемет в носі був замінений на 12,7-мм кулемет «тип 1», у верхній башті встановили 20-мм гармату «Ho-5», а об'єм паливних баків був збільшений з 2,566 л до 3,886. У ході випробувань на 2 літаки встановили тримачі для торпед. Випробування на базі флоту в Йокосуці пройшли успішно, і штаб ВПС армії дозволив передачу флоту декількох літаків, які отримали назву «Ясукуні» (на честь пантеону героїв Японії).

Серійне виробництво літака почалось у грудні 1943 року. Він отримав назву «Важкий армійський бомбардувальник Тип 4 Модель 1 «Хірю» («Літаючий дракон»)» (або Ki-67-I'). Озброєння літака було посилене — було встановлено 12,7-мм кулемети в блістерах.

Виробництво Ki-67 в Японії мало найвищий пріоритет, тому до випуску літака були залучені заводи фірм Kawasaki, Tachikawa та «Ніппон Кокусай». В конструкцію літака практично не вносились зміни, лише, починаючи з 451-го літака, одиночний 12,7-мм кулемет у хвостовій вогневій точці замінили спареним. Також планувалось з 751-го літака дозволити встановлення 1,250 кілограм бомбового навантаження, але через бомбардування союзників цього зробити не вдалось.^[2]

• Екіпаж: 6-8 чоловік
• Довжина: 18,70 м
• Висота: 7,70 м
• Розмах крила: 22,50 м
• Площа крила: 65,90 м²
• Маса порожнього: 8 649 кг
• Максимальна маса зльоту: 13 765 кг
• Навантаження на крило: 209 кг/м²
• Двигун: 2 х Mitsubishi Ha-104
• Потужність: 2 х 1 900 к. с.
• Питома потужність: 3.6 кг/к.с

• Крейсерська швидкість: 400 км/г на висоті 8 000 м.
• Максимальна швидкість: 537 км/г на висоті 6 090 м.
• Практична дальність: 2 800 км
• Максимальна дальність: 3 800 км
• Практична стеля: 9 470 м
• Швидкість набору висоти: на 6 000 м. за 14хв. 30 с.

Стрілецьке:

• Перші три прототипи:
  • 3 × 7.92-мм кулемети «тип 98» (по одному в носі і по боках літака)
  • 2 × 12,7-мм кулемети «тип 1» (по одному у хвості і зверху літака)
• 4-19 передсерійні машини:
  • 2 × 7,92-мм кулемети «тип 98» (по одному по боках літака)
  • 2 × 12,7-мм кулемети «тип 1» (по одному у хвості і носі літака)
  • 1 × 20-мм гармата «Ho-5» (зверху)
• 20-450 серійні машини:
  • 4 × 12,7-мм кулемети «тип 1» (по одному в носі, хвості і по боках літака)
  • 1 × 20-мм гармата «Ho-5» (зверху)
• 450 і наступні серійні машини:
  • 5 × 12,7-мм кулемети «тип 1» (по одному в носі і по боках літака, а також спарений у хвості)
  • 1 × 20-мм гармата «Ho-5» (зверху)

Бомбове навантаження:

• Нормальне: 500 кг бомб.
• Максимальне: 800 кг бомб
• Торпедне: одна торпеда масою 800 або 1070 кг.
• Для атак камікадзе: 2 × 800-кг бомби або 2900-кг бомба

Загалом було виготовлено 698 літаків (не враховуючи перероблені моделі)^[2]:

• Кi-67-I — прототип та дослідний взірець
• Ki-67-I Hiryu модель 1 — серійний варіант
• Yasakuhi — конверсія Кi-67-I для ВПС ВМФ.
• На базі Ki-67 було розроблено декілька дослідних машин:
  • Два серійних літаки були оснащені двигунами Mitsubishi Ha-104Ru з турбокомпресорами і стали прототипами винищувача Mitsubishi Ki-109.
  • Прототипи Кi-67-II: на два літаки були встановлені двигуни Mitsubishi Ha-214 потужністю 2 400 к. с. Але запустити літак в серію до кінця війни не вдалось.
  • Тягач планера.
  • Проєкт винищувача супроводу Ki-69. Реалізований не був
  • Проєкт транспортного літака Ki-97 з новим фюзеляжем розрахованим на 21 пасажира. Реалізований не був.
  • Проєкт важкого винищувача Ki-112. Реалізований не був.
  • Ki-67-I КАІ — Ki-67 переобладнані в літак для атак камікадзе. Все озброєння знімалось, а екіпаж зменшувався до трьох людей. Детонатор розміщувався на довгій жердині перед носом літака. Була можливість встановити дві 800-кг бомби або 2900-кг термобаричну бомбу «Сакура-дан» (Mitsubishi Ki-167)
  • Спеціально модифікований для перевезення бомби I-Go-A.
  • Проєкт патрульного бомбардувальника для ВПС ВМФ Q2M

Літаки Ki-67 почали надходити у війська з лютого 1944 року в арсенал 98-го авіазагону ВПС в ролі торпедоносця. До липня відбувалось укомплектовування і тренування, а після завершення авіазагін перейшов під командування 762-го авіазагону Імперського Флоту на Філіппінах. 7-й авіазагін теж озброєний торпедоносцями Ki-67 в жовтні 1944 року був переправлений на Формозу, де і відбулося перше бойове зіткнення. 12 жовтня 21 Ki-67 98-го авіазагону безуспішно атакували американський флот, при цьому втративши 8 літаків. 24 жовтня біля острова Ісіґакі авіазагін втратив ще 10 літаків не завдавши жодної шкоди супротивнику. 19 листопада в бій вступив 7-й авіазагін, але Ki-67 в якості торпедоносця не був ефективний. Обидва авіазагони були під контролем флоту до червня 1945 року, де брали участь в боях за Окінаву.

З листопада 1944 року Ki-67 розпочали бомбардування американських аеродромів на Сайпані та Тініані, де розміщувались бомбардувальники B-29, які здійснювали нальоти на Японію. При цьому використовувались малокаліберні осколкові бомби, щоб пошкодити чи знищити максимальну кількість B-29. В операції спочатку брав участь тільки 110-й авіазагін, а в січні 1945 року підключився ще 7-й. Нальоти продовжувались до лютого 1945 року, допоки американці на захопили Іодзіму, де знаходився японський аеродром підскоку^[1].

Як звичайні бомбардувальники, Ki-67 також використовувались у Китаї, Новій Гвінеї та Суматрі.

Надалі Ki-67 брали участь в останніх боях за Окінаву (16-й і 60-й авіазагони), на Сахаліні (74-й авіазагін) і в Сінгапурі (61-й авіазагін). Наприкінці війни використовувались для атак камікадзе^[1].

Японська імперія^[2]

• ВПС Імператорської армії Японії
  • 7-й авіазагін ВПС
  • 14-й авіазагін ВПС
  • 16-й авіазагін ВПС
  • 60-й авіазагін ВПС
  • 61-й авіазагін ВПС
  • 62-й авіазагін ВПС
  • 74-й авіазагін ВПС
  • 98-й авіазагін ВПС
  • 110-й авіазагін ВПС
  • 170-й авіазагін ВПС^[1]
  • Навчальна бомбардувальна школа Хамамацу
• Імперський флот Японії
  • 762-й авіазагін берегової винищувально-бомбардувальної авіації.

• О. Дорошкевич. Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
• Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
• Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5669595877. (рос.)
• Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть вторая: Каваниси-Мицубиси. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
• Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010.-431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4
• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mitsubishi Ki-67

п о р Літаки Японської Імперської армії
Винищувачі	Ki-5 • Ki-8 • Ki-10 • Ki-11 • Ki-12 • Ki-18 • Ki-27 • Ki-28 • Ki-33 • Ki-37 • Ki-38 • Ki-39 • Ki-43 • Ki-44 • Ki-45 • Ki-58 • Ki-60 • Ki-61 • Ki-62 • Ki-63 • Ki-64 • Ki-65 • Ki-69 • Ki-73 • Ki-75 • Ki-80 • Ki-81 • Ki-83 • Ki-84 • Ki-87 • Ki-88 • Ki-93 • Ki-94 • Ki-96 • Ki-98 • Ki-99 • Ki-100 • Ki-101 • Ki-103 • Ki-104 • Ki-106 • Ki-108 • Ki-109 • Ki-112 • Ki-113 • Ki-116 • Ki-117 • Ki-118 • Ki-200 • Ki-201 • Ki-202	·
Бомбардувальники	Ki-1 • Ki-2 • Ki-3 • Ki-19 • Ki-20 • Ki-21 • Ki-22 • Ki-29 • Ki-30 • Ki-31 • Ki-32 • Ki-42 • Ki-47 • Ki-48 • Ki-49 • Ki-50 • Ki-52 • Ki-53 • Ki-66 • Ki-67 • Ki-68 • Ki-74 • Ki-82 • Ki-85 • Ki-90 • Ki-91 • Ki-119
Штурмовики	Ki-35 • Ki-36 • Ki-51 • Ki-72 • Ki-102 • Ki-174
Розвідники	Ki-4 • Ki-15 • Ki-40 • Ki-46 • Ki-70 • Ki-71 • Ki-78 • Ki-95
Транспортні літаки	Ki-16 • Ki-34 • Ki-41 • Ki-56 • Ki-57 • Ki-59 • Ki-92 • Ki-97 • Ki-105 • Ki-110 • Ki-111 • Ki-114
Навчальні літаки	Ki-6 • Ki-7 • Ki-9 • Ki-17 • Ki-23 • Ki-54 • Ki-55 • Ki-79 • Ki-86 • Ki-107
Літаки спеціального призначення	Ka-1 • Ki-13 • Ki-14 • Ki-76 • Ki-77 • Ki-89 • Ki-115 • Ki-147 • Ki-148 • Ki-167 • Ki-230
Планери	Ki-24 • Ki-25 • Ki-26 • Ku-1 • Ku-2 • Ku-3 • Ku-4 • Ku-5 • Ku-6 • Ku-7 • Ku-8 • Ku-9 • Ku-10 • Ku-11 • Ku-12 • Ku-13 • Ku-14
Список літаків Імперської армії Японії