Mesomys
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Mesomys | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Щетинцеві (Echimyidae) |
| Підродина: | Echimyinae |
| Триба: | Echimyini |
| Рід: | Mesomys Wagner, 1846 |
 Вікісховище: Mesomys
| |
Месомис (Mesomys) — рід гризунів родини щетинцевих. Види, що утворюють рід проживають у північній половині Південної Америки. Члени роду головним чином знайдені в амазонській частині Бразилії, в Колумбії, Перу, Еквадорі, Гвіані, і півдні Венесуели. Вони пов'язані з багатошаровими тропічними вічнозеленими лісами до 1,950 м над рівнем моря.
грец. Mesos — «середній», грец. mys — родовий відмінок від myos — «миша», отже, Mesomys — «середня миша».
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 150—200, довжина хвоста: 120—220.
Опис. Спина забарвлена у якийсь із відтінків коричневого. Колюче волосся на спині погруповане, даючи ефект «солі й перцю» (маленькі темні плями на світлих областях і маленькі світлі плями на темних областях), коли поверхня спини розгладжена, ці колючки стають набагато очевиднішими, ніж в Proechimys. Нижня частина тіла від жовто-коричневої до білої. Хвіст із рідким волоссям, злегка розпушений на кінці і не двоколірний.
Ці голчасті пацюки ведуть нічний і деревний спосіб життя, але часто харчуються на землі. Вони можуть влаштовувати гніздо у сплетіннях виноградної лози доволі близько до землі. Самки народжують одне дитинча, що народжується з хутром і з відкритими очима.
- Рід Mesomys
- Вид Mesomys hispidus (голчастий деревний щур)
- Вид Mesomys leniceps (кудлатоголовий голчастий деревний щур)
- Вид Mesomys occultus (пухнастохвостий голчастий деревний щур)
- Вид Mesomys stimulax (суринамський голчастий деревний щур)
- Вебсайт [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] МСОП
- Вебсайт Еквадорського Папського Католицького Університету
- John Frederick Eisenberg, Kent Hubbard Redford Mammals of the Neotropics: The central neotropics: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil — University of Chicago Press, 1999, p. 490
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
