Marussia Motors
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- У цього терміна існують і інші значення, див. «Маруся».
| англ. Marussia Motors | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | бізнес підприємство і historical car manufacturerd |
| Організаційно-правова форма господарювання | Uždaroji akcinė bendrovėd і товариство з обмеженою відповідальністю |
| Галузь | автомобільна промисловість |
| Засновано | 2007 |
| Засновник(и) | Микола Фоменко |
| Закриття (ліквідація) | 2014 |
| Штаб-квартира | Москва |
| Продукція | спортивний автомобіль |
| Дочірні компанії | Маруся (команда Формули-1) |
| web.archive.org/web/20140625070047/http://marussiamotors.ru/en/ | |
 Marussia Motors у Вікісховищі | |
Marussia Motors (російською вимовляється «Маруся»; англійською зазвичай вимовляють як «Мараша») — російська компанія, що заявляла, що буде спеціалізувалась на виробництві суперспортивних автомобілів преміум-класу. Свою продукцію компанія рекламувала як перший російський «суперкар», що створить конкуренцію світовим автогігантам. Компанія була заснована в 2007 році російським шоуменом Миколою Фоменко, набрала близько €100 млн. кредитів, збудувала приблизно 20-30 пробних екземплярів (прототипів), але жодного серійного авто; інвестувала значні кошти у створення своєї власної команди у Формулі-1 (в дійсності купувала команду Virgin Racing та перейменувала її), і в 2014, заявивши про своє банкрутство і не повернувши борги, була ліквідована.
Завод компанії розташований у Москві, чисельність персоналу компанії становила близько 300 робітників.
За офіційними даними компанії на листопад 2010 року, Marussia мала випускатися в двох версіях: B1 і B2[1].
Marussia B1 вперше була представлена 16 грудня 2008 року в залі «Нового Манежу» в Москві. Ідейний натхненник і керівник проєкту — Микола Фоменко. Микола відзначав конкурентоспроможність моделі та її успішність в першу чергу завдяки низькій вартості автомобілів MARUSSIA.
Зовній дизайн обох модифікацій спорткупе Marussia розроблявся в Росії вітчизняними дизайнерами. «Основна маса компонентів машини», згідно з заявою керівників компанії, «виробляється в Росії». Однак такі головні вузли, як мотор — виробництва британської компанії Cosworth; трансмісія, ходова частина, елементи керування, електропідсилювач керма — від масової дешевої французької мікролітражки Renault Twingo; амортизатори та підвіска — німецької фірми KW automotive GmbH, а також власне сам матеріал-сирець з якого збудовані панелі кузова, карбон — все імпортне.
За словами Фоменка, проведені краш-тести показали, що водій і пасажири Марусі начебто «залишаться живими навіть при лобовому ударі, оскільки автомобіль влаштований так, що кабіна залишається практично недоторканою».
10 вересня 2010 відбулося офіційне відкриття першого московського шоу-руму Marussia Motors на Тверській 17. Компанія оголосила про завершення будівництва заводу в Москві[2][3] і про офіційний початок продажів спорткарів.
За роки існування та діяльності компанії (2007-2014), попри гучні рекламні заяви, не було збудовано жодного серійного екземпляра автомобіля. За різними суперечливими заявами було продано, або за уточненими даними роздано «привілейованим клієнтам» (подаровано друзям) лише 4 авто Marussia, з котрих лише 3 мають державну реєстрацію (номери). [4][5]
У квітні 2014 було оголошено, що компанія Marussia Motors припиняє свою діяльність.[6]
На Marussia встановлюються три варіанти двигунів V6 — атмосферний, об'ємом 3,6 л від Renault Laguna потужністю 300 к. с. (на декількох перших машинах використовувався двигун від Renault VelSatis), і два варіанти 2,8-літрових турбірованих, по 360 і 420 к. с. відповідно, що поставляються фірмою Cosworth (у кількох варіантах використовуються на Opel Insignia)
Ці двигуни виготовлені компанією Marussia Motors спільно з компанією Cosworth (Велика Британія), яка займається двигунами для спортивних автомобілів (у тому числі і для Формули 1).
Автомобілі оснащуються водійською і пасажирською подушками безпеки, мультимедійною системою з відеокамерами, навігацією і жорстким диском об'ємом 320 Гб. Конструкція являє собою зварний кокпіт (шириною 1400 мм, тому й так тісно, це для омологації ФІА), з приклепаними алюмінієвими листами. На ньому закріплені швидкоз'ємні підрамники. Важелі підвіски на ШСках. Кузовні панелі виготовлені з карбону з використанням автоклава, на декількох старих машинах вони зі склопластику. Двигун на жорстких опорах на підрамнику, сам підрамник на гумових подушках. Більшість деталей шасі виготовлені з листового матеріалу з подальшою гнучкою. Майже всі деталі кокпіта і підвісок власної розробки та виготовлення. Куплені тільки гальмівна система, двигун, АКПП, кермова колонка, блоки електропроводки, кермова рейка, ГУР і деякі невеликі вузли типу замків дверей з доводниками. Багато покупні деталі (кермова рейка, гальмівна система) імпортні, введені в конструкцію для полегшення проходження сертифікації в ЄС.
Ціна автомобілів в Росії стартує від 4,6 млн рублів (близько 1,1 млн гривень -> 110 тис. євро) за модель B1 c атмосферним мотором, турбоверсія коштує від 5,3 млн (1,27 млн гривень -> 125 тис. євро). Marussia B2 дорожча, від 5,4 до 6,4 млн рублів.
На осінь 2011 року виготовлено лише «менше трьох десятків автомобілів» (на 2014 продано 4, значна частина з яких - авторам проєкту як реклама самим собі).
8 квітня 2014 ЗМІ повідомили про закриття проєкту Marussia Motors. Головною причиною стала відсутність будь-якої розумної бізнес-стратегії у хазяїна проєкту - шоумена за фахом та рекламника М.Фоменка[7]. За цим послідував експоненційний ріст боргу та брак грошей, що викликало страйк співробітників компанії, які вимагали заробітну плату за півроку. Засновник компанії Микола Фоменко, зібравши кредити на замовлення 500 автомобілів[8], уникав журналістів і категорично відмовлявся від будь-яких коментарів. Проєкт був закритий одночасно з проєктом «Йо-мобіля».
-
-
-
-
Marussia F2
- ↑ Стаття Німці в шоці — росіяни зробили суперкар [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.] на auto.mail.ru (рос.)
- ↑ Суперкар Marussia Н. Фоменко станут собирать в Финляндии (рос.)
- ↑ [Николай Фоменко показал, как собирают спорткар Marussia (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2015. Николай Фоменко показал, как собирают спорткар Marussia (рос.)]
- ↑ Итогом работы Marussia Motors стала продажа четырех автомобилей. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ Tino Künzel. Traumauto bleibt Autotraum [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]. - Moskauer Deutsche Zeitung,(нім.) 29 April 2014
- ↑ Производитель суперкаров «Маруся» прекратит свою деятельность. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 2 вересня 2014.
- ↑ Александр Плеханов: Суперкар Marussia имел шансы на выживание. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
- ↑ Marussia зібрала замовлення на 500 спорткарів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 червня 2015.
- АвтоСвіт [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Marussia рветься в Європу[недоступне посилання з червня 2019]
- Російський суперкар Marussia дебютував у Франкфурті [Архівовано 29 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Російський спорткар Marussia буде випускатися в Європі[недоступне посилання з червня 2019]
- Marussia представила семимісний позашляховик[недоступне посилання з червня 2019]
- Фоменко: проект Marussia Motors стоит на ногах "из последних сил" [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Проект Marussia Motors закрывается [Архівовано 7 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Олег Леусенко. История российского спортивного автомобиля (фото) (рос.)
| |||||
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
