For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for INRI.

INRI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

INRIІсус Назарянин, Цар Юдейський») — напис на хресті на якому був розп'ятий Христос.

Євангельське оповідання

[ред. | ред. код]
Акроніми фрази «Ісус Назарянин, Цар Юдейський» трьома мовами на розп'ятті в Німеччині

Згідно з Євангелієм від Івана, саме ця фраза була написана Понтієм Пілатом на Хресті, на якому розіп'яли Христа:

А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.

Пилат відповів: „Що я написав — написав!“

— (Ів. 19:19-22)

Напис був виконаний трьома мовами: давньоєврейською (мова місцевого населення), грецькою (міжнародна мова спілкування в той час) і латиною (мова римлян; Палестина була тоді римською провінцією, Понтій Пілат був її намісником).

Усі Євангелія подають цей напис трохи по-різному:

Мт. 27:37 Мр. 15:26 Лк. 23:38 Ів. 19:19
І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“. І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“. Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“. А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

Варіації написання

[ред. | ред. код]
Православне розп'яття з написом грец. INBI (Метеора, Греція)
Розп'яття зі слов'янським написом ІНЦІ (Бучач, Україна)

У грецькій православній традиції вживається абревіатура INBI від дав.-гр. Ἰησοῦς ὁ Ναζωραῖος ὁ Bασιλεὺς τῶν Ἰουδαίων, а у слов'янській традиції скорочення виглядає як І.Н.Ц.І. від церк.-слов. І҆и҃съ назѡрѧни́нъ, цр҃ь і҆ꙋде́йскїй. Румунська православна церква використовує INRI, оскільки румунська абревіатура повністю збігається з латинською (від рум. Iisus Nazarineanul Regele Iudeilor).

Існує також інша православна традиція — замість справжнього напису Пілата давати на розп'ятті напис: дав.-гр. Bασιλεὺς τοῦ κόσμου, «Цар світу», або, у слов'янських країнах — «Цар слави». До XVII століття версія з «Царем слави» переважала в російській церкві, в той час як реформа Никона зробила обов'язковим напис ІНЦІ. Старообрядництво зберегло прихильність тексту «Цар слави», а збереження Никоном тексту Пілата стало в очах старообрядців одним із доказів єретичної суті реформи.

Титл INRI

[ред. | ред. код]
Релікварій у церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме. Табличка, яка була прибита до розп'яття Ісуса Христа з надписом Понтія Пілата.

Титл INRI (лат. titulus) — християнська реліквія, знайдена в 326 році імператрицею Оленою під час її подорожі в Єрусалим разом з Животворним Хрестом і чотирма цвяхами.[1]

Тривалий час титло зберігалося в Єрусалимі. Відомості про поклоніння цієї реліквії наводяться в оповіданні знатної паломниці IV століття Сільвії (або Етеріі)[2]. Вважається що титло було вивезено з Єрусалима в період хрестових походів.

В наш час, за запевненням католицької церкви, великий фрагмент титла зберігається в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме в Римі[3].

Деякі предстоятелі московської церкви не визнали даний фрагмент як справжній. Зокрема, митрополит Московський Філарет писав — особа, яка виконала напис на фрагменті не була знайома з єврейською мовою і графікою і намагалася видати випадкові закарлючки біля відколу за елементи єврейських букв[джерело?].

Інші значення INRI

[ред. | ред. код]

В алхімічній та гностичній традиції абревіатура INRI має друге значення: Igne Natura Renovatur Integra, тобто Вогнем природа оновлюється вся або Вся природа постійно оновлюється вогнем. Зараз, в другому значенні, використовується рядом окультних організацій[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сократ Схоластик. Церковна історія Гол. 17. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 5 квітня 2010.
  2. Паломництво по святих місцях кінця IV століття//Православний Палестинський Збірник, випуск 20. 1889
  3. Скабалланович М. Н. Крестовоздвижение. Судьба Креста Христова, его обретение и воздвижение [Архівовано 7 березня 2008 у Wayback Machine.].
  4. Analysis of the Key Word. Архів оригіналу за 4 жовтня 2007. Процитовано 5 квітня 2010.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
INRI
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?