HMS Devonshire (39)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| HMS «Девоншир» (39) | ||
|---|---|---|
| HMS Devonshire (39) | ||
.jpg) | ||
| Британський важкий крейсер «Девоншир» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | важкий крейсер типу «Каунті» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | сьомий корабель флоту на ім'я «Девоншир»[Прим. 1] | |
| Корабельня | HM Dockyard Devonport, Девонпорт | |
| Замовлено | 10 жовтня 1925 | |
| Закладено | 16 березня 1926 | |
| Спущено на воду | 22 жовтня 1927 | |
| Введено в експлуатацію | 18 березня 1929 | |
| На службі | 1929–1950 | |
| Статус | 3 січня 1950 року проданий на металобрухт | |
| Нагороди | 3 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Норвезька кампанія * План R 4 Сенегальська операція Арктичні конвої * Конвой «Дервіш» * Рейд на Кіркенес та Петсамо Мадагаскарська операція | |
| Ідентифікація | ||
| Девіз | «З Божою допомогою» (лат. Auxilio Divino) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 9 750 тонн (стандартна) 13 315 тонн (повна) | |
| Довжина | 193 м | |
| Ширина | 20 м | |
| Висота | 6,4 м | |
| Бронювання | Пояс: 110-25 мм Палуба: 34,9-38 мм Барбет: 25 мм Гарматні башти: 25 мм Шпангоут: 25 мм Артилерійські погреби: 51-111 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × парових турбіни Parsons 8 × парових котлів Admiralty | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 80 000 к.с. | |
| Швидкість | 31,5 вузлів (58,3 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 31,5 вузлів 12 000 миль (22 000 км) на швидкості 14 вузлів | |
| Екіпаж | мирний час — 710 воєнний час — 819 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 (4 × 2) 203-мм (8-дюймових) гармат BL 8 inch Mk VIII | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм (21-дюймових) торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 1928: 8 (4 × 2) 102-мм (4-дюймових) універсальних гармат QF 4 inch Mk V 8 (2 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50 1937-1941: 6 (6 × 1) 102-мм універсальних гармат Mk V 16 (2 × 8) × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2 8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50 | |
| Авіація | 4 гідролітаки[Прим. 3] | |
«Девоншир» (39) (англ. HMS Devonshire (39) — військовий корабель, важкий крейсер типу «Каунті» підтипу «Лондон» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
Важкий крейсер «Девоншир» був закладений 16 березня 1926 року на верфі HM Dockyard Devonport на військово-морській базі в Девонпорті. 22 жовтня 1927 року корабель спущений на воду, а 18 березня 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
«Девоншир» виконував завдання у складі різних формувань британського флоту напередодні Другої світової війни, служив у Середземному флоті та Китайської станції. З початком світового конфлікту брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої.
За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель нагороджений трьома бойовими відзнаками[1].
У вересні 1939 року відразу початку нової світової війни «Девоншир» входив до складу 1-ї ескадри крейсерів Середземного флоту. У другій половині листопада разом з крейсерами «Саффолк», «Норфолк» і «Делі» брав участь в операції з пошуку німецької рейдерської пари — лінкорів «Шарнгорст» і «Гнейзенау», які в ході свого рейду потопили британський допоміжний крейсер «Равалпінді».
27 липня 1941 року з Ісландії вийшли два з'єднання кораблів, які повинні були атакувати Шпіцберген і узбережжя Норвегії. До складу другого з'єднання, що вийшло для проведення рейду на Кіркенес і Петсамо, входили авіаносці «Фьюріос» і «Вікторіос», на борту яких перебувало близько 100 літаків палубної авіації, важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк» та 6 есмінців «Ескапада», «Антілоуп», «Ектів», «Акейтіз», «Інтрепід» і «Ентоні». Під керівництвом контр-адмірала У. Ф. Вейк-Волкера воно повинно було підтвердити в очах громадськості панування британського флоту у морях Крайньої Півночі й допомогти Радянському Союзі, вже більше місяця воював з Німеччиною. Однак проведений 30 липня наліт не мав особливого успіху, оскільки німці утримували на своїх базах сильну протиповітряну оборону і знищили зенітним вогнем 16 британських літаків, що атакували.
8 серпня 1941 року з Хваль-фіорда у Рейк'явіку вийшов перший арктичний конвой до Радянського Союзу під умовною назвою «Дервіш». Він повинен був доставити в Архангельськ 48 винищувачів «Харрікейн». До складу конвою входили старий авіаносець «Аргус» і 6 есмінців ескорту, які супроводжували транспортні судна. Групу прикриття контр-адмірала Вейк-Волкера становили авіаносець «Вікторіос» і важкі крейсери «Девоншир» і «Саффолк»[Прим. 4]. 1 вересня конвой безперешкодно досяг Кольської затоки.
У травні 1942 року важкий крейсер «Девоншир» взяв участь в операції із висадки морського десанту на французький острів Мадагаскар[Прим. 5].
- Gotland (крейсер)
- USS Wichita (CA-45)
- Duquesne (1925)
- Admiral Scheer (важкий крейсер)
- Важкі крейсери типу «Новий Орлеан»
- Важкі крейсери типу «Адмірал Гіппер»
- Важкі крейсери типу «Зара»
- HMS Devonshire (39). на uboat.net. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 30 березня 2019. (англ.)
- HMS Devonshire [Архівовано 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- HMS DEVONSHIRE - County-type Heavy Cruiser. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 30 березня 2019. (англ.)
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8.
- Raven, Alan; Roberts, John (1980). British Cruisers of World War Two. Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-922-7.
- Whitley, M J (1995). Cruisers of World War Two: An International Encyclopedia. London: Arms and Armour Press. с. 104 & 109. ISBN 1-85409-225-1.
- Виноски
- ↑ на честь графства Девоншир.
- ↑ 3 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за Норвезьку кампанію (1940), за арктичні конвої (1941), за бої за Дієго-Суарез (1942).
- ↑ Літак типу Fairey Flycatcher (листопад 1930 — січень 1933), згодом Hawker Osprey (травень 1934 — листопад 1936), в подальшому Supermarine Walrus (1936–1939)
- ↑ Загалом сили ескорту конвою «Дервіш» мали у своєму складі: авіаносці «Аргус» і «Вікторіос», важкі крейсери «Девоншир», «Шропшир» і «Саффолк», есмінці «Інглефілд», «Імпульсів», «Електра», «Екліпс», «Ескапейд», «Матабеле», «Панджабі» та «Сомалі»; тральщики, мисливці за підводними човнами, корвети.
- ↑ До проведення операції «Айронклед» залучались сили флоту: 2 лінкори «Раміліз» і «Ворспайт»; 2 авіаносці «Іластріас» і «Індомітебл»; 6 крейсерів: «Донтлес», «Бірмінгем», «Герміона», «Гамбія», «Девоншир» і голландський «Якоб ван Хемскерк»; 1 мінний загороджувач «Менксмен»; 1 монітор «Еребус»; 1 гідроавіаносець «Альбатрос»; ескадрені міноносці: «Ектів», «Ентоні», «Ерроу», «Блекмор», «Дункан», «Форчун», «Фоксхаунд», «Інконстант», «Хотспар», «Джавелін», «Лафорей», «Лайтнінг», «Лукаут», «Пакенгам», «Паладин», «Пантер», австралійські «Норман», «Нейпір», «Непал», «Нізам», голландські «Ван Гален», «Тьорк Хіддес»; 8 корветів типу «Флавер»; 4 тральщики; 5 ударних транспортів; 2 спеціальних та 3 десантних судна.
- Джерела
Королівські ВМС Великої Британії |
| .jpg) .jpg) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Королівські ВМС Австралії |
| |||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
