Хвощ зимовий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Хвощ зимовий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Підклас: | Equisetidae |
| Порядок: | Equisetales |
| Родина: | Хвощеві (Equisetaceae) |
| Рід: | Хвощ (Equisetum) |
| Підрід: | E. subg. Hippochaete |
| Вид: | Хвощ зимовий (E. hyemale)
|
| Біноміальна назва | |
| Equisetum hyemale L., 1753
| |
| Підвиди | |
| |
Хвощ зимовий[1], або хвощ зимуючий — (Equisetum hyemale L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини хвощових, поширена у Євразії, Північній і Центральній Америках. Етимологія: лат. hyemale — «зимовий»[2].
Кореневище темно-коричневе, вузли та корені з довгими жовтувато-коричневими трихомами. Висока рослина (15–125 см заввишки), стебло просте, зимуюче, з 8–30 горбкуватими ребрами, закінчується гоструватим спороносним колоском. Відрізняється від інших хвощів жорсткими вічнозеленими пагонами, на яких немає бічних гілок. Стебла багаторічні, жорсткі, тьмяно-темно-зелені, підняті, округлі, 3–7 мм у діаметрі. Стебла ребристі, мають 10–30 гострошорстких ребер, які слабо виступають, і велику центральну порожнину. Листкові піхви щільно притиснені до стебла, темно-бурі біля основи, вище — світло-сірі з шилуватими чорно-бурими верхівками. Колоски в цього виду досить дрібні, гострі, сидячі на верхівці стебла або, рідко, бічні. Піхви циліндричні, притиснуті до стебла з 14–20 зубцями.
Росте в листяних і мішаних лісах, на галявинах, узліссях.
Спороносить хвощ навесні.
Поширений на територіях Європи, Кавказу, Сибіру, російського Далекого Сходу, у Середній Азії, Малій Азії та Східній Азії; на американському континенті зростає у Гватемалі, Сальвадорі й Північній Америці крім півночі Канади.
В Україні поширений скрізь, окрім півдня Степу. Зростає досить часто в соснових і мішаних лісах, у ярах і на сухих галявинах. Часто утворює густі зарості на берегах лісових струмків. Тіньовитривала рослина.
Лікарська рослина. Раніше її жорсткі стебла використовували для полірування дерева.[3]
- ↑ Equisetum hyemale // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
- ↑ Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C. 91
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe (англ.)
- Flora North America [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of China [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Euro+Med Plantbase [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
