For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Оселедцеподібні.

Оселедцеподібні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Оселедцеподібні
Оселедець Clupea harengus
Оселедець Clupea harengus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Клюпеоїдні (Clupeomorpha)
Ряд: Оселедцеподібні (Clupeiformes)
Родини

Chirocentridae
Clupeidae
Denticipitidae
Dussumieriidae
Engraulidae
Pristigasteridae
Spratelloididae

Посилання
Вікісховище: Clupeiformes
Віківиди: Clupeiformes
EOL: 3190
ITIS: 161694
NCBI: 32446
Fossilworks: 35437

Оселедцеподібні (Clupeiformes) — ряд риб класу променеперих (Actinopterygii), що містить багато промислових видів. Єдиний ряд у надряді Оселедцевих (Clupeomorpha).

Розміри

[ред. | ред. код]

В основному в цьому ряді невеликі риби (до 35-40 см), але є й винятки, наприклад оселедець-дораб, або зубастий оселедець (Chirocentrus dorab), завдовжки до 3,6 метра.

Середовище існування

[ред. | ред. код]

Більше половини оселедцеподібних (близько 221 видів) — мешканці морів. Прісноводних набагато менше — 31 вид.

Особливості будови

[ред. | ред. код]

Тіло сплюснуте з боків, вкрите циклоїдною лускою. Бічної лінії немає або вона дуже коротка. Голова не вкрита лускою. Промені плавців м'які, хвостовий плавець гомоцеркальний. Плавальний міхур з'єднаний із стравоходом і має відростки. Більшість цих риб пелагічні, живляться планктоном, утворюють великі косяки.

Особливості життєдіяльності

[ред. | ред. код]

40 видів цих риб більшу частину життя проводять в морі, а для нересту підіймаються в річки. Деякі проходять при цьому великі відстані. Наприклад, оселедець-чорноспинка (Caspiolosa kessleri) до зведення каскаду гребель на Волзі підіймалися по річці на 2-3 тис. км, рухаючись зі швидкістю до 70 км/добу.

Переважна більшість оселедцеподібних живуть зграями. Інколи вони утворюють гігантські в сотні тисяч і навіть мільйони особин. Риби в зграях демонструють дивну узгодженість в поведінці. Основу живлення оселедцеподібних складають дрібні безхребетні тварини. Виняток становлять хижі дораби, в яких щелепа озброєна великими гострими зубами; за це дорабів називають «вовчими оселедцями».

Господарське значення

[ред. | ред. код]

Оселедцеподібні є найважливішим об'єктом рибальства. У них відмінний смак, і ловити їх вигідно, оскільки зграї величезні. Лов оселедця — один із старих морських промислів в Європі — зіграв значну роль в історії багатьох держав. На торгівлі оселедцем трималася могутність Ганзейського союзу, заснованого вольними містами Гамбургом, Бременом, Любеком. В 15 столітті голландці освоїли мистецтво бочкового засолу оселедця і це кінець кінцем підірвало економічне процвітання Ганзи, а Голландії дало можливість побудувати риболовецький і торговельний флот і перетворитися на могутню морську державу.

Сьогодні на оселедцеподібних припадає близько 1/3 всього світового видобутку риби. Рекордсменами є анчоуси (Engraulis) — в світовій статистиці рибальства вони міцно утримують перше місце. До цього роду відноситься, зокрема, анчоус європейський (Engraulis encrasicolus), підвидами якого є азовська і чорноморська хамса. Інший вигляд — анчоус перуанський (Engraulis ringens) — взагалі найчисленніша риба на Землі. Він живе уздовж узбережжя Перу і Північного Чилі.

Риби мають велике економічне значення як цінний продукт харчування. Крім того, вони є джерелом риб'ячого жиру, багатого на ретинол (віт. А) та кальцифероли (віт. Д), рибного клею, шкіри, рибного борошна, яке використовують на корм худобі, та інших продуктів.

Як уже зазначалося, риби є проміжними хазяїнами деяких гельмінтів, що паразитують в організмі людини і тварин (котячий сисун і стьожак широкий).

У нашій країні успішно розвивається рибництво. Цінні породи риб розводять у тих водоймах, де вони раніше не зустрічалися. З цією метою будують великі рибоводні заводи, на яких розводять різних промислових риб (осетрових, сига, білорибицю тощо). Ікру на цих заводах запліднюють штучно. Розвиток ікри відбувається в спеціальних апаратах. Мальків деякий час витримують у них, а потім, вже достатньо зміцнілих, випускають у природні водойма. Вплив діяльності людини на чисельність риби.

Наведені вище дані свідчать, що діяльність людини(штучне розведення риби, вирощування її в ставкових господарствах тощо) сприяє збільшенню чисельності риби. Проте нераціональний перевилов риби без урахування її відтворення(в тому числі і на шляху до місця нересту), будівництво гідротехнічних споруд без спеціальних пристосувань для переміщення риби в місця нересту, забруднення водойм стічними водами та отруйними хімічними речовинами призводять до значного зменшення чисельності риби.

Нераціональне рибництво може спричинити масове знищення риби. Прикладом може бути виснаження рибного промислу в Азовському морі перед другою світовою війною. Нераціональним є вилов дрібної риби, оскільки, з одного боку, така риба могла б з часом дати більшу масу, а з іншого — риба знищується ще до виконання функцій розмноження. Шкідливо також впливають знаряддя лову, бо вони завдають шкоди не спійманій рибі. Тому в усіх країнах світу існує законодавство щодо охорони рибних багатств, яке регламентує час і місце лову, знаряддя лову тощо. Застосування знарядь лову, що псують рибу і спричинюють її загибель, забороняється. На інші знаряддя встановлено певні обмеження(розмір гачків, чарунок у сітках тощо). Дуже важливим є дотримання дозволених термінів лову, встановлення мінімальних розмірів виловлюваної риби і заповідних просторів. Рибництво, крім того, має бути представлене на наукову основу (облік, знання рибних запасів тощо).

Представники

[ред. | ред. код]

Сардина далекосхідна, або івасі (Sardinops sagax melanosticta), морська риба, поширена у водах далекого Сходу. У басейнах Чорного та Азовського морів поширені оселедець чорноморський (Alosa kessleri pontica), оселедець керченський (азовський — A. caspia tanaica), шпрот чорноморський (Sprattus sprattus phalericus), хамса (Engraulis encrasicholus ponticus).

Класифікація

[ред. | ред. код]
  • Підряд Denticipitoidei
    • Родина Denticipitidae
  • Підряд Clupeoidei

Джерела

[ред. | ред. код]



{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Оселедцеподібні
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?