Карл-Ернст Клаус
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Карл-Ернст Клаус | |
|---|---|
| нім. Karl Ernst Claus | |
 | |
| Народився | 22 січня 1796 Дерпт, Російська імперія |
| Помер | 24 березня 1864 (68 років) Дерпт, Російська імперія |
| Поховання | цвинтар Рааді |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | балтійський німець |
| Діяльність | хімік, фармацевт, викладач університету, ботанік |
| Alma mater | Дерптський університет |
| Галузь | хімія, ботаніка |
| Заклад | Казанський університет |
| Науковий ступінь | Candidate of Philosophyd[1] (1835) і магістр філософіїd[1] (1837) |
| Аспіранти, докторанти | Бутлеров Олександр Михайлович[2] |
| Членство | Петербурзька академія наук[3] Прусська академія наук |
| Відомий завдяки: | відкриття рутенію |
| Діти | Q123110575? |
| Нагороди |  |
 Карл-Ернст Клаус у Вікісховищі | |
Карл-Ернст Клаус (рос. Карл Карлович Клаус, нім. Karl Karlowitsch Klaus; нар.22 січня 1796, Дерпт — пом. 24 березня 1864, Дерпт) — російський хімік, ботанік та фармацевт балтійського німецького походження, відомий своїм відкриттям рутенію[5]. Також відомий як один із перших учених, які застосували кількісні методи у ботаніці[6][7][8].
Походить з сім'ї балтійських німців.
Працював аптекарем у Санкт-Петербурзі та Казані.
У 1828 році приєднався як рисувальник до наукової експедиції на Урал. Він замальовував рослини і мінерали. З того часу навчається обробці металів, геології та цікавиться хімією металів.
З 1831 року працює асистентом хімічної лабораторії в Дерптському університеті (тепер Тартуський університет), де у 1830 Готфрід Озан опублікував свої перші дослідження про рутеній. Паралельно із роботою, здобуває там освіту і у 1837 році пише магістерську дисертацію.
У казанському університеті пише дисертацію на тему «Основи аналітичної фітохімії» (біохімії рослин).
У 1839 стає професором Казанського університету. Його науковою роботою стає хімія платинових металів. Розробляє хімічні методи добування платини із відходів платинового виробництва.
У 1845 йому вдається ізолювати найлегший метал платинової групи — рутеній (лат. Ruthenia — Рутенія = Русь)
- Grundzüge der analytischen Phytocbemie. — Дерпт, 1837 (магістерська дисертація).
- Beiträge zur näheren Kenntniss der Schwefelcyanmetalle. —1838.
- Ueber das Verhalten des Camphers zu den Haloiden. —1841.
- Ueber die Gegenwart des Wasserstoffes im Schwefelcyan.
- Химические исследования остатков уральской платиновой руды и металла рутения // Учёные записки Казанского университета. — 1844.
- Ueber den Platinrückstand // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1844, 1845.
- Entdeckung eines neuen Metalls des Ruthenium // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
- Ueber die neuen Metalle, welche von prof. Osann in den Platinrückständen aufgefunden worden sind. // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
- Ueber die chemischen Verhältnisse des Rutheniums, verglichen mit denen des Iridiums // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
- Beiträge zur Chemie der Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
- Ueber eine merkwürdige Steinart des mitt. Russlands // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1852.
- Ueber das Verhalten des Iridiumchlorides zu dem Salpetersäuren Silberoxyde // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
- Ueber die Einwirkungen der schwefligen Säure und des schwefligsauren Kalis auf die Chloride und Doppelverbindungen einiger Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
- Reise in die Steppen des südlichen Russlands, unternommen von Dr. Fr. Göbel in Begleitung der Herren Dr. C. Claus und A. Bergman. — Derpt, 1837—1838.(нім.)
- ↑ а б Клаус, Карл Карлович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. Iа. — С. 915–916.
- ↑ Бутлеров, Александр Михайлович // Русский биографический словарь — СПб: 1908. — Т. 3. — С. 528–533.
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ IPNI, Claus
- ↑ Origin and meaning of ruthenium. Online Etymology Dictionary. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
- ↑ Oppenheim, Alphons (1876). Claus, Karl. Allgemeine Deutsche Biographie. 4: 284.
- ↑ C. Claus (1845). Untersuchung des Platinrückstandes nebst vorläufiger Ankündigung eines neuen Metalls. Annalen der Physik und Chemie. 141 (6): 200—221. Bibcode:1845AnP...141..200C. doi:10.1002/andp.18451410606.
- ↑ C. Claus (1845). Entdeckung eines neuen Metalls. Annalen der Physik und Chemie. 140 (1): 192—197. Bibcode:1845AnP...140..192C. doi:10.1002/andp.18451400121.
- Berthold Peter Anft у Neue Deutsche Biographie, Bd, 3, 1957, S 269f.(нім.)
|
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Наука | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Freebase: /m/04nnb7 · GND: 116539623 · ISNI: 0000000054897950 · LIBRIS: 1zcglfkk5l09k77 · LNB: 000297564 · MAK: 9810553727605606 · NUKAT: n2016246964 · RISM: people/30085365 · SELIBR: 320417 · SUDOC: 143355031 · VIAF: 302312720 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
