Argentina Open
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Argentina Open | |
---|---|
Інформація | |
Назва події | Argentina Open |
Тур | ATP |
Засновано | 1927 |
Розташування | Буенос-Айрес Аргентина |
Арена | Buenos Aires Lawn Tennis Club |
Покриття | Ґрунт / відкритий |
Турнірна сітка | 28S/ 16Q / 16D |
Призові | US$642,615 (2024) |
Сайт | argentinaopentennis.com |
Argentina Open у Вікісховищі |
Argentina Open, Abierto Argentino — міжнародний щорічний чоловічий професійний тенісний турнір, який проводиться в Buenos Aires Lawn Tennis Club у Палермо біля Буенос-Айреса, Аргентина. Турнір є частиною Туру ATP в категорії ATP 250, матчі відбуваються на відкритих ґрунтових кортах у лютому. Заснований 1927 року як змішаний чоловічий і жіночий турнір Argentina International Championships[1]. Жіночий турнір відбувався до 1987 року і відновлений 2021 року як WTA Argentine Open.
Рік | Чемпіон | Фіналіст | Рахунок | |
---|---|---|---|---|
1927 | Juan Carlos Morea | Héctor Cattaruzza | 6–3, 6–3, 4–6, 7–5.[1] | |
1928 | Ronald Boyd | Juan Carlos Morea | 6–4, 3–6, 6–1, 6–1.[1] | |
1930 | Фред Перрі | Eric Peters | 6–4, 6–1, 6–0.[1] | |
1931 | Ronald Boyd | Lucilo Del Castillo | 11–9, 6–4, 6–2.[1] | |
1932 | Гільєрмо Робсон[en] | Adriano Zappa | 6–1, 6–2, 6–3.[1] | |
1933 | Гільєрмо Робсон[en] (2) | Adriano Zappa | 6–0, 6–3, 6–3.[1] | |
1934 | Гільєрмо Робсон[en] (3) | Lucilo Del Castillo | 6–1, 6–1, 4–6, 3–6, 6–4.[1] | |
1935 | Джорджо де Стефані | Lucilo Del Castillo | 10–8, 10–8, 6–1.[1] | |
1937 | Alcides Procópio | Héctor Cattaruzza | 9–11, 6–3, 6–1, 6–3.[1] | |
1938 | Франьйо Пунчеч[en] | Йосип Палада[en] | 2–6, 6–4, 7–5, 6–0.[1] | |
1939 | Алехо Расселл | Панчо Сегура | 2–6, 6–3, 4–6, 6–4, 6–1.[1] | |
1940 | Дон Макніл | Елвуд Кук[en] | 8–6, 4–6, 6–0, 6–3.[1] | |
1941 | Дон Макніл (2) | Джек Креймер | 6–3, 8–6, 0–6, 7–9, 7–5.[1] | |
1942 | Дон Макніл (3) | Андрес Гаммерслі[en] | 6–3, 4–6, 6–2, 8–6.[1] | |
1943 | Дон Макніл (4) | Панчо Сегура | 6–4, 6–1, 5–7, 6–3.[1] | |
1944 | Енріке Мореа | Еральдо Вейсс | 6–2, 8–6, 2–6, 1–6, 6–3.[1] | |
1945 | чоловічий турнір не проводився | |||
1946 | Боб Фалкенбурґ | Енріке Мореа | 6–4, 5–7, 6–4, 3–6, 7–5.[1] | |
1947 | Френк Паркер | Енріке Мореа | 6–2, 6–4, 6–2.[1] | |
1948 | Ерік Стерджесс | Вік Сайксес | 6–1, 3–6, 6–3, 6–4.[1] | |
1949 | Енріке Мореа (2) | Том Браун | 7–5, 6–3, 6–2.[1] | |
1950 | Енріке Мореа (3) | Рікардо Бальбієрс[en] | 4–6, 3–6, 6–2, 6–1, 6–2.[1] | |
1951 | Енріке Мореа (4) | Фаусто Гардіні[en] | 6–3, 6–1, 6–3.[1] | |
1952 | Ярослав Дробний (тенісист) | Енріке Мореа | 6–8, 6–1, 6–0, 6–2.[1] | |
1953 | Ернесто Делла Паолера | Eduardo Prado | 6–2, 6–1, 3–2, AB..[1] | |
1954 | Енріке Мореа (5) | Ярослав Дробний (тенісист) | 2–6, 6–3, 6–3, 6–0.[1] | |
1955 | Луїс Аяла | Арт Ларсен | 6–2, 6–4, 0–6, 6–0.[1] | |
1956 | Енріке Мореа (6) | Ульф Шмідт | 6–2, 6–1, 6–2.[1] | |
1957 | Луїс Аяла (2) | Енріке Мореа | 6–8, 6–4, 6–2, 6–2 | |
1958 | Маріо Льямас[en] | Енріке Мореа | 6–4, 9–7, 1–6, 2–6.[1] | |
1959 | Мануель Сантана | Луїс Аяла | 6–2, 7–5, 2–6, 9–7.[1] | |
1960 | Луїс Аяла (3) | Мануель Сантана | 6–3, 3–6, 6–3, 7–5, 8–6.[1] | |
1961 | П'єр Дармон | Енріке Мореа | 6–1, 6–1, 6–1.[1] | |
1962 | Ян-Ерік Лундквіст[en] | Патрісіо Родрігес | 2–6, 6–4, 7–5, 2–6, 6–3.[1] | |
1963 | Нікола П'єтранджелі | Роналд Барнз[en] | 6–2, 4–6, 6–4, 6–3.[1] | |
1964 | Чак Маккінлі | Мануель Сантана | 6–4, 1–6, 4–6, 6–3, 4–5, retd.[1] | |
1965 | Нікола П'єтранджелі (2) | Кліфф Дрісдейл | 6–8, 6–4, 6–0, 1–6, 7–5 | |
1966 | Кліфф Річі | Томас Кош | 6–3, 6–2, 2–6, 6–0.[1] | |
1967 | Кліфф Річі (2) | Жозе Едісон Мандаріно[en] | 7–5, 6–8, 6–3, 6–3.[1] | |
Open era | ||||
1968 | Рой Емерсон | Род Лейвер | 9–7, 6–4, 6–4.[1] | |
1969 | Франсуа Жоффре | Желько Франулович | 3–6, 6–2, 6–4, 6–3 | |
1970 | Желько Франулович | Мануель Орантес | 6–4, 6–2, 6–0.[1] | |
1971 | Желько Франулович (2) | Іліє Настасе | 6–3, 7–6, 6–1.[1] | |
1972 | Карл Майлер | Гільєрмо Вілас | 6–7, 2–6, 6–4, 6–4, 6–4.[1] | |
1973 | Гільєрмо Вілас | Б'єрн Борг | 3–6, 6–7, 6–4, 6–6 retd.[1] | |
1974 | Гільєрмо Вілас (2) | Мануель Орантес | 6–3, 0–6, 7–5, 6–2.[1] | |
1975 | Гільєрмо Вілас (3) | Адріано Панатта | 6–1, 6–4, 6–4.[1] | |
1976 | Гільєрмо Вілас (4) | Хайме Фійоль | 6–2, 6–2, 6–3.[1] | |
1977 A | Гільєрмо Вілас (5) | Войцех Фібак | 6–4, 6–3, 6–0.[1] | |
1977 N | Гільєрмо Вілас (6) | Хайме Фійоль | 6–2, 7–5, 3–6, 6–3.[1] | |
1978 | Хосе Луїс Клерк | Віктор Печчі | 6–4, 6–4 | |
1979 | Гільєрмо Вілас (7) | Хосе Луїс Клерк | 6–1, 6–2, 6–1 | |
1980 | Хосе Луїс Клерк (2) | Рольф Герінг | 6–7, 2–6, 7–5, 6–0, 6–3 | |
1981 | Іван Лендл | Гільєрмо Вілас | 6–2, 6–2 | |
1982 | Гільєрмо Вілас (8) | Алехандро Гансабаль | 6–2, 6–4 | |
1983–1984 | чоловічий турнір не проводився | |||
1985 | Мартін Хайте | Дієго Перес | 6–4, 6–2 | |
1986 | Джей Бергер | Франко Давін | 6–3, 6–3 | |
1987 | Гільєрмо Перес Рольдан | Джей Бергер | 3–2 retired | |
1988 | Хав'єр Санчес | Гільєрмо Перес Рольдан | 6–2, 7–6 | |
1989–1992 | чоловічий турнір не проводився | |||
1993 | Карлос Коста | Альберто Берасатегі | 3–6, 6–1, 6–4 | |
1994 | Алекс Корретха | Хав'єр Франа | 6–3, 5–7, 7–6(7–3) | |
1995 | Карлос Моя | Фелікс Мантілья | 6–0, 6–3 | |
1996–2000 | Buenos Aires Challenger[перевірити] | |||
2001 | Густаво Куертен | Хосе Акасусо | 6–1, 6–3 | |
2002 | Ніколас Массу | Агустін Кальєрі | 2–6, 7–6(7–5), 6–2 | |
2003 | Карлос Моя (2) | Гільєрмо Кор'я | 6–3, 4–6, 6–4 | |
2004 | Гільєрмо Кор'я | Карлос Моя | 6–4, 6–1 | |
2005 | Гастон Гаудіо | Маріано Пуерта | 6–4, 6–4 | |
2006 | Карлос Моя (3) | Філіппо Воландрі | 7–6(8–6), 6–4 | |
2007 | Хуан Монако | Алессіо ді Мауро | 6–1, 6–2 | |
2008 | Давід Налбандян | Хосе Акасусо | 3–6, 7–6(7–5), 6–4 | |
2009 | Томмі Робредо | Хуан Монако | 7–5, 2–6, 7–6(7–5) | |
2010 | Хуан Карлос Ферреро | Давид Феррер | 5–7, 6–4, 6–3 | |
2011 | Ніколас Альмагро | Хуан Ігнасіо Чела | 6–3, 3–6, 6–4 | |
2012 | Давид Феррер | Ніколас Альмагро | 4–6, 6–3, 6–2 | |
2013 | Давид Феррер (2) | Стен Вавринка | 6–4, 3–6, 6–1 | |
2014 | Давид Феррер (3) | Фабіо Фоніні | 6–4, 6–3 | |
2015 | Рафаель Надаль | Хуан Монако | 6–4, 6–1 | |
2016 | Домінік Тім | Ніколас Альмагро | 7–6(7–2), 3–6, 7–6(7–4) | |
2017 | Олександр Долгополов | Нісікорі Кей | 7–6(7–4), 6–4 | |
2018 | Домінік Тім (2) | Аляж Бедене | 6–2, 6–4 | |
2019 | Марко Чеккінато | Дієго Шварцман | 6–1, 6–2 | |
2020 | Каспер Рууд | Педро Соуза[en] | 6–1, 6–4 | |
2021 | Дієго Шварцман | Франсіско Черундоло[en] | 6–1, 6–2 | |
2022 | Каспер Рууд (2) | Дієго Шварцман | 5–7, 6–2, 6–3 | |
2023 | Карлос Алькарас | Кемерон Норрі[en] | 6–3, 7–5 | |
2024 | Факундо Діас Акоста[en] | Ніколас Джаррі[en] | 6–3, 6–4 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.