457
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 457 CDLVII |
| Ab urbe condita | 1210 |
| Ассирійський | 5207 |
| Бенгальський | −136 |
| Берберський | 1407 |
| Бірманський | −181 |
| Буддистський | 1001 |
| Візантійський | 5965–5966 |
| Голоценовий | 10457 |
| Ера Селевкідів | 768/769 AG |
| Ефіопський | 449–450 |
| Єврейський | 4217–4218 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 513–514 |
| - Шака самват | 378–379 |
| - Калі Юґа | 3557–3558 |
| Іранський | 165 BP – 164 BP |
| Ісламський | 170 BH – 169 BH |
| Китайський | 丙申年 (вогняний макак) 3154 або 2947 — до — 丁酉年 (вогняний півень) 3155 або 2948 |
| Коптський | 173–174 |
| Корейський | 2790 |
| Тайванський | 1455 до РК 民前1455年 |
| Тайський сонячний | 999–1000 |
| Юліанський | 457 CDLVII |
| Яванський | 342–343 |
Період падіння Західної Римської імперії. У Східній Римській імперії розпочалося правління Лева I Макелли. У Західній розпочалося правління Майоріана, значна частина території окупована варварами, зокрема в Іберії утворилося Вестготське королівство, а Північну Африку захопили вандали, у Тисо-Дунайській низовині утворилося Королівство гепідів. У Південному Китаї правління династії Лю Сун. В Індії правління імперії Гуптів. У Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
На території лісостепової України Черняхівська культура. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України приблизно з IV сторіччя. У Північному Причорномор'ї центр володінь гунів.
- 27 січня в Константинополі помер імператор Маркіан.
- 7 лютого імператором Східної Римської імперії проголошено Лева I. Він першим прийняв візантійську корону з рук константинопольського патріарха.
- Битва при Кампі Канніні.
- 1 травня імператором Західної Римської імперії війська проголосили Майоріана.
- Битва при Гарільяно.
- 28 грудня Майоріана короновано імператором. Його правління визнає Італія, Далмація і деякі території на півночі Галлії.
- Вождем салічних франків став Хільдерік I.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
