Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська
нім. Gisela Agnes von Anhalt-Köthen
Портрет Ґізели Агнеси, копія за оригіналом К. Ф. Р. Лісієвського, виконана між 1750 та 1752 роками.
6-а княгиня-консорт Ангальт-Дессау
Початок правління:	9 квітня 1747
Кінець правління:	20 квітня 1751
Попередник:	Анна Луїза Фьозе
Наступник:	Луїза Бранденбург-Шведтська
Дата народження:	21 вересня 1722(1722-09-21)
Місце народження:	Кьотен, Ангальт-Кьотен
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	20 квітня 1751(1751-04-20) (28 років)
Місце смерті:	Дессау, Ангальт-Дессау, Священна Римська імперія
Поховання	Дессау-Росслау
Чоловік:	Леопольд II
Діти:	Леопольд, Луїза, Генрієтта Катерина, Марія Леопольдіна, Йоганн Георг, Казимира, Альберт Фрідріх
Династія:	Асканії
Батько:	Леопольд Ангальт-Кьотенський
Мати:	Фредеріка Генрієтта Ангальт-Бернбурзька
Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська у Вікісховищі

Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська (нім. Gisela Agnes von Anhalt-Köthen, 21 вересня 1722 — 20 квітня 1751) — принцеса Ангальт-Кьотенська з династії Асканіїв, донька князя Ангальт-Кьотену Леопольда та ангальт-бернбурзької принцеси Фредеріки Генрієтти, дружина князя Ангальт-Дессау Леопольда II.

Народилась 21 вересня 1722 року у Кетені єдиною дитиною в родині князя Ангальт-Кьотену Леопольда та його першої дружини Фредеріки Генрієтти Ангальт-Бернбурзької, з'явившись на світ за дев'ять місяців після їхнього весілля. Ім'я отримала на честь бабусі з батьківського боку. Вибір імені принцеси трактувався як жест примирення князя із матір'ю.

Фредеріка Генрієтта мала слабкі легені і померла, коли доньці не було й року. Батько згодом одружився з принцесою Шарлоттою Фредерікою Нассау-Зіґенською. У листопаді 1728 року він також помер.

Князем Ангальт-Кьотену став дядько Ґізели Агнеси, Август Людвіг. Натомість, принцеса заявила свої претензії на алод, що призвело до розгляду її скарги Імперським камеральним судом. За посередництва князя Ангальт-Цербстського Йоганна Августа, було укладено угоду, згідно якої спадкоємиця задовольнялася сумою у 100 000 талерів і щорічною рентою до свого одруження. Дівчина отримала також колекції зброї та монет, що належали її батькові, й виплату у 32 000 талерів при укладанні шлюбу за свої володіння Прозіг, Клепціг і Кьотен.

У 14-річному віці стала дружиною кузена, 36-річного принца Леопольда Максиміліана Ангальт-Дессауського, другого сина правлячого князя Леопольда I. Весілля пройшло 25 травня 1737 року в Бернбурзі. У грудні того ж року Леопольд Максиміліан став спадкоємцем Ангальт-Дессау після смерті старшого брата.

Шлюб змальовувався як надзвичайно щасливий. У ньому принцеса народила сімох дітей:

• Леопольд (1740—1817) — князь, а згодом — герцог Ангальт-Дессау, був одружений із Луїзою Бранденбург-Шведтською, мали єдиного сина;
• Луїза (1742—1743) — прожила 11 місяців;
• Генрієтта Катерина (1744—1799) — дружина барона Йоганна Йоста фон Лоена, мала сина та доньку;
• Марія Леопольдіна (1746—1769) — дружина графа Ліппе-Детмольду Сімона Августа, мали єдиного сина;
• Йоганн Георг (1748—1811) — генерал від інфантерії прусської армії, одруженим не був, дітей не мав;
• Казимира (1749—1778) — дружина графа Ліппе-Детмольду Сімона Августа, мали єдиного сина;
• Альберт Фрідріх (1750—1811) — був одруженим із графинею цур Ліппе-Вайссенфельдською Генрієттою, мав двох позашлюбних дітей.

У квітні 1747 року чоловік Ґізели Агнеси став правлячим князем Ангальт-Дессау, а сама вона — княгинею-консорт. Померла молодою, як і її матір. Княгині не стало 20 квітня 1751 року. Леопольд, маючи слабке здоров'я, важко переживав утрату дружини і пішов з життя у грудні того ж року. Обоє були поховані у церкві Святої Марії в Дессау. Після Другої світової війни тіла перенесли ло крипти родини Беренхорстів на I цвинтарі Дессау.^[1]

Емануель

Анна Елеонора Штольберг-Верніґероде

Бальтазар Вільгельм фон Рат

Магдалена Барбара фон Вутенау

Віктор I Амадей

Єлизавета Пфальц-Цвайбрюкенська

Георг Фрідріх цу Сольмс-Зонненвальде

Анна Ангальт-Бернбурзька

Емануель Лебрехт

Ґізела фон Рат

Карл Фрідріх

Софія Альбертіна цу Сольмс-Зонненвальде

Леопольд

Фредеріка Генрієтта Ангальт-Бернбурзька

Ґізела Агнеса

• Ferdinand Siebigk: Das Herzogthum Anhalt, Desbarats, 1867, стор. 227.
• Gerhard Heine: Geschichte des Landes Anhalt und seiner Fürsten, Heine, 1866, стор. 186.
• Katrin Rawert, Regentin und Witwe. Zeitliche Herrschaft und das Verhältnis zwischen Gisela Agnes von Anhalt-Köthen und ihren Kindern, in: Eva Labouvie, Adel in Sachsen-Anhalt. Höfische Kultur zwischen Repräsentation, Unternehmertum und Familie, Köln 2007, стор. 49–77.

• Ангальт-Кьотен [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Ґізели Агнеси Ангальт-Кьотенської [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Леопольда II [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)