Роман Яросевич
Роман Гнатович Яросевич
Посол до Австрійського парламенту
27.03.1897 — 07.09.1900
Народився	19 травня 1862(1862-05-19) с. Москалівка
Помер	28 травня 1934(1934-05-28) (72 роки) Станиславів, нині Івано-Франківськ
Відомий як	лікар, політик
Країна	ЗУНР →  Польща Австро-Угорщина
Національність	українець
Alma mater	Ягеллонський університет
Політична партія	УСДП
Звання	Доктор філософії (1885, Відень), доктор медицини (1894, Краків)
Релігія	УГКЦ
Роботи у Вікіджерелах

Д-р Рома́н Гна́тович Яросе́вич (19 травня 1862, с. Москалівка, нині в складі міста Косів, Івано-Франківська область — 28 травня 1934, Станиславів, нині Івано-Франківськ) — український галицький лікар, педагог, громадсько-політичний діяч, дипломат. Депутат австрійського парламенту (1897-1900 рр.). Доктор філософії (1885, Відень), доктор медицини (1894, Краків). Член Українського лікарського товариства (1910 р.).

Народився 19 травня 1862 р.^[1] в селі Москалівка, нині в складі міста Косів, Івано-Франківська область (тоді Косівський повіт, Коломийський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія). Батько — о. Гнат Яросевич († 1877)^[1]. Дитячі роки пройшли у Бедриківцях, нині Чортківського району Тернопільської області)^[2].

Закінчив Коломийську гімназію в 1880 р.^[1], студіював теологію і філософію у Львівському (1881—1883)^[1], Віденському (1883—1885)^[1] університетах^[2]. Доктор філософії (1885, Відень)^[1]. Викладав у гімназіях Коломиї (грецьку, латину, українську мови; вчитель Василя Стефаника), Кракова. В 1887—1894 рр. навчався на медичному факультеті Краківського (Ягеллонського) університету^[1]. Один із діячів «Академічної громади» українських студентів Краківського університету. Доктор медицини Краківського університету (1894 р.^[1][2]).

Після закінчення медичних студій працював лікарем у Борщеві (1894; або (1895—1905 р.^[3]). Посол Райхсрату Австро-Угорщини від 14 округу Борщів — Мельниця — Заліщики — Товсте — Чортків — Буданів — Гусятин — Копичинці — Теребовля — Гримайлів — Скалат — Підволочиськ у 1897—1900 рр.^[1] Під час селянського страйку 1900 р. прибув сюди, підтримав страйкарів. У Відні на зустрічі з прем'єром висунув вимогу вивести з повіту війська; з парламентської трибуни виступив на захист 22 засуджених селян.

З 1905 проживав у Станиславові, де був контрактовим лікарем-стоматологом при Дирекції залізниць (мав лікарську практику від 1908 р.^[3]). Звільнений з роботи польською владою. Член Станиславівської повітової «Просвіти». Належав до Українського лікарського товариства (з 1910). За участь у визволенні зі станиславівської в'язниці Мирослава Січинського у 1910 (1911^[2]) р. заарештований, за браком доказів випущений на волю.

У 1907 р. невдало кандидував на виборах до Райхсрату Австро-Угорщини в окрузі Бучач — Снятин^[3].

У 1914—1917 р. проживав у Відні. Учасник Акту Злуки ЗУНР та УНР, делегат Трудового конгресу України в Києві (член комісії закордонних справ). Учасник державної наради керівництва УНР у Вінниці (лютий 1919 р.)^[3].

Член Української радикальної партії (співзасновник і провідний діяч РУРП (1890—1899 р.^[2]). Голова української фракції австрійського парламенту від радикальної партії (1897—1900 рр.). У 1898 р. разом з іншими послами австрійського парламенту підписав звернення від українського народу до цісаря (до 50-річчя вступу на престол цісаря Франца Йозефа та 50-річчя ліквідації панщини), домагаючись національної автономії та поділу Галичини на польську та українську частини з центрами у Кракові та Львові. У травні 1899 р. вийшов із складу Радикальної партії, став засновником Української соціал-демократичної партії (УСДП, від 1899 р.). Підтримував контакти з Іваном Франком, фінансував видання його творів^[3].

Після Визвольних змагань відійшов від політики^[3]. Зі встановленням польської влади у Галичині обраний головою об'єднання лікарів Станиславівського відділу державних залізниць.

Помер в Станиславові унаслідок важкої хвороби 28 травня 1934 року^[2][4][5]. Водночас в окремих джерелах побутує версія, що Роман Яросевич покінчив життя самогубством^[1]. Початково був похований на міському цвинтарі Станиславова (нині Меморіальний сквер). На початку 1980-х під час руйнування кладовища радянською владою могила увійшла до переліку поховань, які підлягали знищенню. Натомість Івано-Франківський міськвиконком дав дозвіл родичам Романа Яросевича на перепоховання його останків на сільському цвинтарі в Микитинцях, неподалік котрих покійний певний час мешкав^[6].

Згідно до ухвали Івано-Франківського міськвиконкому від 10 лютого 1993 року на честь Романа Яросевича в місті було перейменовано вулицю Миколи Баумана.

• Автор статей про українські справи у віденських часописах «Arbeiter Zeitung» та «Die Zeit». Автор статей громадсько-політичної тематики в австрійських, українських часописах^[3].
• Jarosiewicz R. Über das Euchologium SinaiticumÜber das Euchologium Sinaiticum (Bericht des Real-gymn. in Kolomyja) / Roman Jarosiewicz. Kolomea 1888.
• Oblak V. Dr. Roman Jarosiewicz, Über das Euchologium Sinaiticum. Kolomea 1888. 8о, 40. Prokop Lang, Jazykovmeckij rozbor Euchologia Sinajskeho. V Pribrami 1888. 8о, 53. / Vatroslav Oblak // Ljubljanski zvon. 1889. Št. 2. Str. 114-118. = Oblak V. Euchologium Sinaiticum, von Dr. Roman Jarosiewicz undProkop Lang / Archiv für slavische philologie. 1888. Vol. 14. S.590-592.

• Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 442-443.
• Горбоватий В., Гуцал П., Чубата Д. Яросевич Роман Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 693. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Довгошия П. Увійти в таємниці духу. — Тернопіль: «Астон», 2012.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 272–273. — ISBN 978-966-457-087-6.
• Яковлєв Ю. "Роман Яросевич — провідний діяч РУРП у першій половині 1890-х рр. // Вісник Прикарпатського університету. Серія Історія. — Івано-Франківськ, 2013. — С. 333–343.
• Franz Adlgasser. Kurzbiografie Jarossewytsch (Jarosevyč), Roman Dr. phil. Dr. med. на сайті Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918.(нім.)

• Інститут історії України НАН України. Яросевич Роман [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Івано-Франківськ. Історія назв вулиць Івано-Франківська

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Українсько-угорські відносини
Населення та кордон	Угорці в Україні • Українці Угорщини • Угорсько-український кордон
Посли Угорщини в Україні	Йоганн Форгач (1917–1918) • Андраш Палді (1992) • Іштван Варга (1992–1995) • Лоранд Тот (1995–1997) • Янош Кішфалві (1997–2001) • Ференц Контра (2001–2003) • Янош Тот (2003–2008) • Андраш Баршонь (2008–2010) • Мігай Баєр (2010–2014) • Ерно Кешкень (2014–2018) • Іштван Ійдярто (2018-2022) • Онтал Гейзер (2023-)
Посли України в Угорщині	Яросевич Роман (1919) • Ґалаґан Микола Михайлович (1919–1920) • Кобилянський Люцій Ремігійович (1920) т.п. • Сікевич Володимир Васильович (1920–1921) • Ткач Дмитро Іванович (1992–1998) • Климпуш Орест Дмитрович (1998–2002) • Дурдинець Василь Васильович (2002–2003) • Мушка Юрій Юрійович (2003–2006) • Ткач Дмитро Іванович (2006–2010) • Мушка Юрій Юрійович (2010–2014) • Юнгер Михайло Бейлович (2014–2016) т.п. • Непоп Любов Василівна (2016—2022)