Ян Станіславський
Народження	24 червня 1860(1860-06-24)[1][2][…] Вільшана, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	6 січня 1907(1907-01-06)[1][2][…] (46 років)
	Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Російська імперія  Королівство Галичини та Володимирії
Навчання	Варшавський університет і Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Діяльність	художник, викладач університету, art educator
Відомі учні	Глязнер Яків Соломонович і Войцех Ястшембовський
Член	Society of Polish Artists "Sztuka"d
Батько	Антоній-Роберт Станіславський
Брати, сестри	Гжегож Станіславський
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Сілезький музей і Muzeum Śląska Opolskiego w Opolud
Ян Станіславський у Вікісховищі

Ян Станісла́вський (пол. Jan Stanisławski; 12 (24) червня 1860(18600624), село Вільшана, нині смт Городищенського району Черкаської області, Україна. — 6 січня 1907, Краків) — польський живописець-імпресіоніст.

Родом з села Вільшани, Звенигородського повіту, студіював у мистецьких школах Варшави, Кракова, Парижа, з 1897 р. професор пейзажу в Краківській школі образотворчих мистецтв (з 1900 — академії).

Народився в родині письменника, юриста і таємного радника Антонія-Роберта Станіславського і Кароліни Станіславської-Ольшевської.

Ян Станіславський студіював математику у Варшавському університеті й мав намір викладати улюблений предмет у Краківському. Але захоплення живописом перемогло й талановитий математик почав життя спочатку: вступив до рисувальної школи спочатку у Варшаві, потім у Кракові. Пізніше удосконалював майстерність у мистецьких студіях Парижу, де виявив особливе зацікавлення насамперед імпресіонізмом. 1896 року Ян Станіславський повернувся до Кракова й взявся керувати майстернею пейзажного живопису в Школі образотворчих мистецтв, котра наступного року була реформована в Академію красних мистецтв. Пейзажист був засновником Краківського товариства «Мистецтво» (Stuka). Особливі зв'язки він мав з українськими колегами, зокрема, Київською малювальною школою Миколи Мурашка (входив до її педагогічної ради).

Майбутній пейзажист народився на батьківщині Тараса Шевченка й вважав Україну своєю другою вітчизною. Його батько — Антоні Станіславський — навчався у Київському університеті. За участь у польському національному русі був висланий до Казані. Закінчивши тамтешній університет, Антоні Станіславський став професором права Казанського університету, а згодом — Харківського.

Ян Станіславський часто відвідував Україну й присвятив їй численні пейзажі («Пасіка в Україні», «Будяки», «Дніпро під Києвом», «Михайлівський собор у Києві», «Біла Церква», «Тополі», «Соняшники», «Вітряки», «Дерева» та ін) і жанрові картини («Укр. козак», «Вечеря», «Праля», «Лірник» й ін. Учнями Станіславського і його послідовниками були український малярі Микола Бурачек, Іван Труш, Олекса Новаківський та інші.

Твори Станіславського зберігаються у мист. ґалеріях Кракова, Варшави, Львова, Києва.

Ян Станіславський — вчитель відомих українських художників Миколи Бурачека та Івана Труша (випускників Краківської академії красних мистецтв).

Син письменника, юриста і таємного радника Антонія-Роберта Станіславського і Кароліни Станіславської-Ольшевської.

Брат лікаря і театрального діяча Гжегожа Станіславського.

Мав сестру Антоніну.

• Блюміна І. М. Станіславський Ян Гжегож // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 499.
• Виставка творів Яна Станіславського: Каталог. — К., 1957.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Віталій Абліцов. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті». — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
• Володимир Петрашик. Ян Станіславський і Микола Бурачек — натхненні красою української природи // Художня культура. Актуальні проблеми. — № 4. — Київ, 2007. — С. 383—395.
• Лісевич І. Т. Станіславський Ян [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 804. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Ян Станіславський — поет української природи / Ганна Черкаська [Архівовано 24 червня 2021 у Wayback Machine.] uahistory.com

• Д.Антонович. Ян Станиславський. Прага, 1926. [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Станіславський Ян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1833. — 1000 екз.

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Invaluable.com · Artnet · Athenaeum · Europeana · Frick Art Reference Library · Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Sejm-Wielki.pl
Словники та енциклопедії	Універсальна литовська енциклопедія · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN
Нормативний контроль	FAST: 476763 · Freebase: /m/02q_y0z · GND: 128628332 · ISNI: 0000000108758826 · LCCN: n2002011706 · MAK: 9810695749005606 · NKC: js2015872637 · NUKAT: n96403080 · SUDOC: 126577935 · ULAN: 500115820 · VIAF: 18281312