Ям-Запольська угода — мирна угода терміном на 10 років, укладена 15 січня 1582 між Річчю Посполитою та Московським царством (правитель Іван IV Грозний) поблизу Запольського Яма (недалеко від Пскова). Один з дипломатичних актів, що завершував Лівонську війну 1558—1583 років.

Поразки на полі бою змусили Івана IV шукати посередників для укладання миру. На його прохання вігукнувся папа римський Григорій XIII^[3]. До Речі Посполитої і Московії був спрямований папський легат Антоніо Поссевіно. Після особистого спілкування з королем і царем дипломату вдалося всадити представників двох сторін за стіл перемовин в селищі Киверова Гірка біля Яма Запольського. Поссевіно особисто вів усі засідання, складав протоколи і робив з них копії, надсилав листи монархам, вмовляв, блефував і погрожував. На певному етапі це викликало невдоволення як московитів, так і литовців, що почали підозрювати папського легата в підігруванні опонентам. Але Поссевіно таки довів справу до кінця. На двадцять першому засіданні 15 січня 1582 року перемовники таки уклали перемир'я на десять років на почесних умовах для Івана IV^[4].

• В. А. Рубель. Ям-Запольський мир 1582 // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.