Ягорлик (село)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Село Ягорлик рум. Iagorlîc | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 47°23′25″ пн. ш. 29°09′38″ сх. д. / 47.39028° пн. ш. 29.16056° сх. д.Координати: 47°23′25″ пн. ш. 29°09′38″ сх. д. / 47.39028° пн. ш. 29.16056° сх. д. | ||||
| Країна |
 Молдова | |||
| Район | Дубоссарський район (Придністров'я) | |||
| Комуна | Гояни | |||
| Перша згадка | 1583[1] | |||
| Населення | 8 (2005) | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
MD-4518[2] | |||
| Водойма | Ягорлик | |||
| Відстань | ||||
| До районного центру | ||||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Примар | Бронич Федір Іванович | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| Карта | ||||
  Ягорлик Ягорлик (Молдова) | ||||
| ||||
Ягорлик (рос. Ягорлык; рум. Iagorlîc) — село в Дубоссарському районі в Молдові (Придністров'ї). Входить до складу Гоянської сільської ради. Станом на 2005 рік в селі проживало 8 чол. Село розташоване на річці Ягорлик.
Станом на 2004 рік у селі проживало 38,5% українців.
Спочатку називався Орлик, татарською Кайнард. Тут був стовп з тесаного каміння, який був поставлений на кордоні між Польщею та Туреччиною в 1699 після підписання Карловицької угоди.
У 1583 році згадується як дерев'яний замок, поставлений для контролю козаків, зруйнований запорожцями. Під час походу Северина Наливайка в Молдову 1594 року укріплення Ягорлика знову були зруйновані козаками. З 1633 р. ввійшов до складу Річі Посполитою, належало князям Любомирським. У 1648 році Ягорлик увійшов до складу української держави у складі Вільшанської сотні Брацлавського полку. В селі знаходився козацький гарнізон. З 1650 р. став сотнним містечком новоствореного Чечельницького полку. Після припинення існування української держави 1676 року Ягорлик увійшов до складу Османської імперії. В середині XVIII ст. було спалено, знову виникло у 1775 році. У 1784 році отримало сучасну назву. Після поділів Речі Посполитої увійшло до складу Російської імперії і ненадовго стало казенним містечком. В 1802 році в містечку знаходилось 34 двори і 115 чол. населення.
В 1826—1920 роках село входило до складу Балтського повіту Подільської губернії. У 1920—1924 — в складі Одеської губернії В 1924—1940 роках входило до Молдавської АРСР у складі Української РСР. В 1940—1991 роках — у складі Молдавської РСР, з 1991 року — у складі Молдови, під контролем ПМР.
- У перекладі з тюркської «гяурлик» це «шлях невірних»[3]. До кінця XVIII століття річкою Ягорлик проходив кордон між Річчю Посполитою й Османською імперією.
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 452. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
- ↑ http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
- ↑ Історико-географічний словник Херсонської області (путівник). М. М. Авдальян, 1971 р.
- Ягорлик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2118. — 1000 екз.
- Jahorłyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 372. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
