Шилівка (Зіньківська міська громада)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Шилівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Громада | Зіньківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080090820030327 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1764 (260 років) (перша згадка) |
| Населення | 735 |
| Площа | 2,992 км² |
| Густота населення | 245,66 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38124 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′01″ пн. ш. 34°23′29″ сх. д. / 50.13361° пн. ш. 34.39139° сх. д.Координати: 50°08′01″ пн. ш. 34°23′29″ сх. д. / 50.13361° пн. ш. 34.39139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
124 м[1] |
| Водойми | р. Грунь |
| Найближча залізнична станція | Гадяч |
| Відстань до залізничної станції |
42 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40 |
| Карта | |
  Шилівка | |
 Шилівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ши́лівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 735 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Шилівська сільська рада.
Відоме тим, що є батьківщиною братів Григора Тютюнника й Григорія Тютюнника.
Село розташоване на березі річки Грунь, вище за течією до села примикає село — Манилівка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташовані села Підозірка та Іщенківка. Поруч із селом проходить автошлях територіального значення Т 1706.
На захід від села розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Байрак».
Перша згадка про село сягає 1764 року, коли воно входило до Остап'ївської сотні Миргородського полку.
У 1781—1796 роках — село у складі Київського намісництва, з 1796 року — відносилось до Малоросійської, з 1802 — до Полтавської губерній.
За переписом 1859 року в Шилівці було 40 дворів, де мешкало 147 осіб[2]. У селі діяла церква Різдва Христового (дерев'яна, з окремою дзвіницею 1877).
У 1900 році в селі діяла церковнопарафіяльна школа. Станом на 1910 рік у селі Шилівка Зіньківської волості Зіньківського повіту було 108 господарств, де мешкало 659 осіб.
Радянська окупація у Шилівці розпочалася у січні 1918 року, від 1920 року в селі діяв комнезам. За переписом 1926 року в Шилівці було 150 господарств і 749 жителів.
У 1929 році на території села створено перший колгосп.
Під час Голодомору 1932—1933 років у Шилівці померло 184 особи, внаслідок репресій 1937—39 років загинули 38 осіб.
Під час німецької окупації (з 8 жовтня 1941 року до 6 вересня 1943 року) окупанти розстріляли 7 осіб, вивезли на примусові роботи до Німеччини 29 осіб, знищили 15 житлових будинків.
Від 1973 року на території Шилівки діяв колгосп зернового напрямку і тваринництво «Дружба» (нині агрофірма). Станом на 2000-ні у селі фактично збережена радянська інфраструктура.
12 червня 2020 року Шилівська сільська рада розпорядденням Кабінету Міністрів України увійшла до складу Зіньківської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зіньківського району, село увійшло до складу Полтавського району[3].
Підприємства Шилівки:
- АФ «Дружба».
- ТОВ «Украгросоюз».
- ТОВ «Відродження».
У Шилівці діють:
- Шилівська середня загальноосвітня школа;
- ФАП;
- клуб.
У доглянутому стані зберігаються споруджені:
- у 1955 році пам'ятник на братській могилі радянських воїнів (300 загиблих), що полягли під час боїв за село у німецько-радянській війні;
- у 1966 році обеліск у пам'ять про односельців (252 особи), які не повернулися з фронтів німецько-радянської війни.
В селі народився Заслужений працівник сільського господарства Української РСР, голова колгоспу «Україна» Обора Василь Артемович.
Шилівка — малá батьківщина Тютюнників:
- Тютюнник Григорій Михайлович (1920—1961) — прозаїк, поет.
- Тютюнник Григір Михайлович (1931—1980) — український письменник.
- Тютюнник Федір Григорович (1929—2003) — письменник, публіцист, краєзнавець.
- ↑ Прогноз погоди в с. Шилівка. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Полтавщина: енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Енциклопедія сучасної України ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 986. — ISBN 5-88500-033-6.
|
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
