Шахрух (ширваншах)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шахрух | |
---|---|
Народився | 1520 Баку |
Помер | 1539 Тебриз, Іран ·обезголовлення |
Країна | Держава Ширваншахів |
Діяльність | губернатор |
Знання мов | перська |
Посада | Shirvanshahd |
Рід | House of Derbentd |
Батько | Фаррух Ясар II |
Шахрух (1520–1539) — останній ширваншах в 1535—1538 роках.
Походив з династії Дербенді. Син ширваншаха Фаррух Ясара II. Народився 1520 року. 1528 року після повалення батька вимушений був тікати до родичів в Газікумуського шамхальстві. Тут мешкав до 1535 року, коли після смерті стрийка Халілулли II знать вирішила запросити його на трон.
Фактична влада опинилася в декількох груп ширванської знаті, що постійно боролися між собою. До цього додалися економічні негаразди через зменшення володінь держави та сплату данини Персії. Це спричинило потужне повстання 1535 року на чолі із самозванцем, що назвав себе Султан Махмудом, сином Шейх-Ібрагіма II. З великими труднощами його було придушено.
За цим 1537 року Горчубаши-Бадар, що зазнав поразки у боротьбі за владу серед опікунів, звернувся по допомогу до перського шахіншаха Тахмаспа I. Довідавшись про це ширваншах звернувся по допомогу до османського султана Сулеймана I, зобов'язавшись визнати його зверхність (в цей час точилася османо-сефевідська війна). Також уклав союз з Дервиш-Мухаммед-ханом, правителі Шекі.
1535 року 20-тисячне перське військо на чолі із бейлербеєм Алгас Мірзою вдерлися до Ширвану. після швидкого захоплення фортець Сурхаб і Габала ворога було зупинено біля фортеці Гюлістан. Протягом 9 місяців Шахрух разом з шекінським ханом чинив спротив, але так й не отримав османської допомогу. Спочатку зазнав поразки біля фортеці Бугурт, а потім після запеклої облоги вимушений був здатися. Шахруха було відправлено до Тебризу, де 1539 року страчено. Ширванська держава увійшла до складу Персії, ширванську знать здебільшого знищено, а її землі було передано вождям кизилбашів.
- Пахомов Е. А. Монетные клады Азербайджана и других республик, краев и областей Кавказа, вып. I—IX. Баку, 1926—1966
- Ашурбейли С. Б. Государство Ширваншахов (VI—XVI вв): Монография, Баку: Изд-во. Азернешр, 1997, 408 с.
- Floor, Willem M. (2008). Titles and Emoluments in Safavid Iran: A Third Manual of Safavid Administration, by Mirza Naqi Nasiri. Washington, DC: Mage Publishers. ISBN 978-1933823232.
Династія Маз'ядидів | Хайсам ібн Халід (861—880) • Мухаммад I (881—912) • Хайсам II (912—913) • Алі ібн Хайсам (913—917) • Мухаммад II (917) • Язід I (917—948) • Мухаммад III (948—956) • Ахмад I (956—981) • Мухаммад IV (981—991) • Язід II (991—1027) | |
---|---|---|
Династія Кесранидів | Манучехр I (1027—1034) • Абу Мансур Алі ібн Язід (1034—1043) • Кубад ібн Язід (1043—1049) • Бухт Нассар Алі ібн Ахмад ібн Язід (1049—1050) • Салар ібн Язід (1050—1063) • Фарібурз I (1063—1096) • Манучехр II (1096—1105) • Афрідун I (1105—1120) • Манучехр III (1120—1160) • Афрідун II (1160) • Ахсітан I (1160—1197) • Шаханшах (1197—1200) • Фарібурз II (1200—1203) • Фаррухзад I (1203—1204) • Гершасп I (1204—1225) • Фарібурз III (1225—1244) • Ахсітан II (1244—1260) • Фаррухзад II (1260—1282) • Ахсітан III (1282—1294) • Кейкабус I (1294—1317) • Кейкубад (1317—1356) • Кабус (1356—1372) • Хушенг (1372—1382) | |
Династія Дербенді | Шейх-Ібрагім I (1382—1417) • Халілулла I (1417—1465) • Фаррух Ясар (1465—1500) • Бахрам-бек (1500—1501) • Газі-бек (1501—1502) • Султан-Махмуд (1502) • Шейх-Ібрагім II (1502—1524) • Халілулла II (1524—1535) • Фаррух Ясар II (1528) • Шахрух (1535—1538) |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.