Шарлотта Вільгельміна Саксен-Кобург-Заальфельдська
нім. Charlotte Wilhelmine von Sachsen-Coburg-Saalfeld
Портрет Шарлотти Вільгельміни пензля невідомого майстра, XVIII століття, Історичний музей Ганау у замку Філіппсруе
графиня-консорт Ганау-Мюнценбергу
Початок правління:	26 грудня 1705
Кінець правління:	4 жовтня 1712
Попередник:	Магдалена Клаудія Пфальц-Цвайбрюкен-Біркенфельдська
Наступник:	Доротея Фредеріка Бранденбург-Ансбахська (як графиня-консорт Ганау)
Дата народження:	14 червня 1685(1685-06-14)
Місце народження:	Кобург, Саксен-Кобург-Заальфельд
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	5 квітня 1767(1767-04-05) (81 рік)
Місце смерті:	Ганау, Гессен-Ганау, Священна Римська імперія
Поховання	Ганау
Чоловік:	Філіп Рейнхард
Діти:	не було
Династія:	Ернестинська лінія Веттінів, Ганау
Батько:	Йоганн Ернст
Мати:	Софія Ядвіґа Саксен-Мерзебурзька
Шарлотта Вільгельміна Саксен-Кобург-Заальфельдська у Вікісховищі

Шарлотта Вільгельміна Саксен-Кобург-Заальфельдська (нім. Charlotte Wilhelmine von Sachsen-Coburg-Saalfeld, 14 червня 1685 — 5 квітня 1767) — принцеса Саксен-Кобург-Заальфельдська з династії Веттінів, донька герцога Саксен-Кобург-Заальфельду Йоганна Ернста та саксен-мерзебурзької принцеси Софії Ядвіґи, друга дружина графа Ганау-Мюнценбергу Філіпа Рейнхарда.

Народилась 14 червня 1685 року у Кобурзі. Була третьою дитиною та другою донькою з виживших у родині герцога Саксен-Заальфельду Йоганна Ернста та його першої дружини Софії Ядвіґи Саксен-Мерзебурзької. Мала старшу сестру Крістіану Софію та брата Крістіана Ернста.

Мати померла у пологах, коли Шарлотті Вільгельміні було трохи більше року. Батько за кілька років оженився вдруге із графинею Вальдек-Вільдунгенською Шарлоттою Йоганною. Від цього союзу принцеса мала шестеро єдинокровних сиблінгів, які досягли дорослого віку.

У 1699 році батько захопив кобурзькі землі, які раніше належали його брату Альбрехту, що помер, не залишивши нащадків. Втім, його інший брат Бернхард I оголосив про свої претензії щодо цих територій, що призвело до тривалої тяжби.

Шарлотта Вільгельміна у віці 20 років була видана заміж за 41-річного правлячого графа Ганау-Мюнценбергу Філіпа Рейнхарда. Весілля відбулося 26 грудня 1705 у Кобурзі. Посаг нареченої становив 18 000 гульденів. Для нареченого це був другий шлюб. Після смерті першої дружини він був заручений з її фрейліною, однак родина та радники графа виступили проти цього союзу. Дітей у подружжя не народилося.

Основним місцем проживання пари слугував міський замок Ганау. Літньою резиденцією був новий замок Філіпсруе.^[1]

У жовтні 1712 року Філіп Рейнхард пішов з життя. Графство перейшло до його молодшого брата Йоганна Рейнхарда III, який об'єднав його з Ганау-Ліхтенбергом. Удовиною резиденцією Шарлотти Вільгельміни став замок Бабенхаузен.

У 1736 році Йоганн Рейнхард III помер. Графство Ганау було поділене між Гессен-Касселем і Гессен-Дармштадтом, втім амт Бабенхаузен став причиною тривалої суперечки між ними.

Шарлотта Вільгельміна померла останньою зі своїх братів і сестер, 5 квітня 1767 року в Ганау. Була похована 11 квітня у родинній крипті в місцевій Йоханнескріхе.^[2][3]

Йоганн III

Доротея Марія Ангальтська

Йоганн Філіп Саксен-Альтенбурзький

Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Йоганн Георг I

Магдалена Сибілла Прусська

Філіп Глюксбурзький

Софія Ядвіґа Саксен-Лауенбурзька

Ернст I

Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька

Крістіан I

Крістіана Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька

Йоганн Ернст IV

Софія Ядвіґа Саксен-Мерзебурзька

Шарлотта Вільгельміна

• Reinhard Dietrich: Die Landesverfassung in dem Hanauischen = Hanauer Geschichtsblätter 34. Hanau 1996. ISBN 3-9801933-6-5.
• Uta Löwenstein: „Daß sie sich uf ihren Withumbsitz begeben und sich sonsten anderer Herrschaften Sachen und Handlungen nicht undernehmen ...“. Hofhaltungen fürstlicher Frauen und Witwen in der frühen Neuzeit In: Frühneuzeitliche Hofkultur in Hessen und Thüringen (Reihe: Jenaer Studien 1) Hg.: Jörg Jochen Berns & Detlev Ignasiak. Palm & Enke, Erlangen 1993. стор. 115–141 ISBN 3-7896-0598-0
• Pauline Ruppel: Die Problematik der Ausübung von Vormundschaften in Herrscherhäusern durch die Mütter, erörtert und analysiert am Beispiel der Gräfin Catarina Belgia von Hanau-Münzenberg. Marburg 1997. [Unveröffentlichte Examensarbeit]. стор. 39.
• Reinhard Suchier: Genealogie des Hanauer Grafenhauses. In: Festschrift des Hanauer Geschichtsvereins zu seiner fünfzigjährigen Jubelfeier am 27. August 1894. Hanau 1894.
• Reinhard Suchier: Die Grabmonumente und Särge der in Hanau bestatteten Personen aus den Häusern Hanau und Hessen. In: Programm des Königlichen Gymnasiums zu Hanau. Hanau 1879. стор. 1–56.
• Richard Wille: Die letzten Grafen von Hanau-Lichtenberg = Mitteilungen des Hanauer Bezirksvereins für hessische Geschichte und Landeskunde 12. Hanau 1886. стор. 56–68.
• Ernst Julius Zimmermann: Hanau Stadt und Land. 3. Auflage. Hanau 1919. ND 1978.

• Саксен-Кобурги [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Geni.com [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 7 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Шарлотти Вільгельміни Саксен-Кобург-Заальфельдської [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Філіпа Рейнхарда [Архівовано 29 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)