Шабер (від нім. schaben — скоблити) — ручний або механічний слюсарний інструмент у вигляді стрижня з різальними кромками, що використовується для здійснення операції шабрування (зняття з поверхонь деталей тонких шарів матеріалу), точної обробки поверхонь металевих виробів, нанесення малюнків і написів у гравірувальній і літографській справі^[1].

Шабер має вигляд металевого плоского, фасонного три-, або чотиригранного загостреного вістря 20…400 мм довжиною. Виготовляється з інструментальних сталей У10, У12А. Різальний кінець шабера загартовують без відпуску до 64…66 HRC.

Використовується для доведення точених деталей — зняття гострих країв, облою. В ювелірній справі широко використовується для згладжування гострих країв металевих заготовок, поверхонь, розширення отворів, зняття нерівностей на поверхні ювелірних виробів.

Пришабровувати — приганяти металеві поверхні одна до одної, вирівнюючи їх шабером.

Плоскі шабери застосовують для шабрування плоских поверхонь: відкритих пазів, канавок тощо. Вони можуть бути однобічними і двобічними. Оптимальною є опукла форма леза, окреслена дугою радіусом 30…40 мм для напівчистового шабрування і 40…50 мм для чистового.

Плоскі шабери виготовляють з прямим (для шабрування відкритих площин) і відігнутим (для шабрування стінок пазів, канавок, суміжних площин) кінцем. Довжина плоских двобічних шаберів становить 350…400 мм, товщина різальної частини коливається у діапазоні 2…4 мм, кут загострення приймають для чорнового шабрування 70…75°, для чистового — 90°^[2].

Шабери з гранями застосовують для шабрування угнутих і циліндричних поверхонь. Тригранні шабери, як правило, виготовляють лише однобічними (інколи із використаних тригранних напилків) і мають довжину 190, 280, 380 та 510 мм. Для полегшення загострення площин шабер має жолобки, що утворюють різальні крайки з кутом загострення 60…75°.

Для розширення можливостей шабери виготовляють універсальними із змінними різальними пластинками із швидкорізальної сталі чи твердого сплаву. Зустрічаються такі шабери у наступних різновидах^[3]:

• дискові, різальна частина яких виготовлена у вигляді диска діаметром 50…60 мм товщиною 3…4 мм із загартованої сталі;
• із шестигранною пластиною, що має 12 різальних крайок;
• фасонні у вигляді набору змінних різальних пластинок для шабрування криволінійних поверхонь;
• шабери-кільця, що виготовляють із зношених підшипників кочення, як альтернативу тригранним і зігнутим шаберам.

• Шабрування
• Стругання
• Крацювання

• Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа. — К.: Освіта, 1997. — 206 с. — ISBN 966-04-0068-3
• Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994. — 311 с. — ISBN 5-11-004084-2
• Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Техніка, 1970. — 344 с.

• Шабер // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 212. — ISBN 978-966-7407-83-4.

У Вікісловнику є сторінка шабер.

• «Шабер» [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 11, С. 394.
• «Шабер» [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] в УРЕ.