Чо Дже Джин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 9 липня 1981 (43 роки) | |||||||||||||||||||||||||
| Пхаджу, Південна Корея | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 185 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Південна Корея
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 1997-1999 | Daeshin High School | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Чо Дже Джин (кор. 조재진, нар. 9 липня 1981, Пхаджу) — південнокорейський футболіст, що грав на позиції нападника.
Виступав за південнокорейські клуби «Сувон Самсунг Блювінгз», «Санджу Санму» та «Чонбук Хьонде Моторс», а також японські «Сімідзу С-Палс» та «Гамба Осака». Крім того виступав за національну збірну Південної Кореї, у складі якої був учасником чемпіонату світу та Кубка Азії.
Народився 9 липня 1981 року в місті Пхаджу. Займався футболом у Віщій школі Дейшинь.
У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду «Сувон Самсунг Блювінгз», в якій провів чотири сезони, взявши участь у 16 матчах чемпіонату, але не досягнув з клубом великих успіхів. Він також висловив бажання грати в Англії і сказав, що заздрить переходу Лі Дон Гука в «Мідлсбро». Протягом 2003 року Чо також на правах оренди захищав кольори команди клубу «Санджу Санму».
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу японського клубу «Сімідзу С-Палс», до складу якого приєднався 2004 року. Відіграв за команду з міста Сідзуока наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сімідзу С-Палс», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Сімідзу С-Палс» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,45 голу за гру першості. Під час свого достатньо успішного перебування в «С-Палс» Чо отримував пропозиції від «Утрехта», «Аякса», «Вест Гем Юнайтеда» та інших європейських команд. Чо найбільше хотів грати за «Утрехт», але, як повідомляється, був незадоволений умовами угоди[1].
Відмовившись від трансферу, Чо дограв останні місяці свого контракту з «С-Палс», перш ніж знову зайнявся пошуками європейської команди. Однак, після невдалих переглядів в «Ньюкасл Юнайтед», «Портсмуті» та «Фулгемі» Чо повернувся в Корею у лютому 2008 року, де підписав контракт з клубом К-Ліги «Чонбук Хьонде Моторс».
Після невдалого сезону у К-Лізі в кінці 2008 року Чо підписав контракт з японським клубом «Гамба Осака» за плату в розмірі $ 3,5 млн[2]. Був також інтерес з боку катарської «Аль-Гарафи», яка вже купила в «Ліона» Жуніньо Пернамбукано, але Чо відхилив пропозицію.
18 березня 2011 року він оголосив про свій відхід з футболу через тривалі проблеми з вродженою дисплазією кульшового суглоба.
Протягом 2003—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Південної Кореї. На молодіжному рівні зіграв у 28 офіційних матчах, забив 11 голів. Представляв країну на Олімпійських іграх 2004 року. Він суттєво допоміг збірній вирвати нічию у матчі проти Малі. При рахунку 3:0 на користь африканців Чо за дві хвилини зробив дубль. Пізніше захисник Малі, намагаючись перешкодити забити Чо, зрізав м'яч у свої ворота, в підсумку матч завершився з рахунком 3:3. Південна Корея посіла друге місце в групі А і отримала право на участь в наступному раунді, де вона зазнала поразки від Парагваю, який у підсумку посів друге місце.
2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Південної Кореї. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 40 матчів, забивши 10 голів.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині та кубка Азії з футболу 2007 року у чотирьох країнах відразу, на якому команда здобула бронзові нагороди.
- Володар Кубка Імператора Японії (1):
- «Ґамба Осака»: 2009
- Збірні
- Бронзовий призер Кубка Азії: 2007
- ↑ Cho rejects Utrecht switch. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 21 січня 2017.
- ↑ Japan: Gamba Osaka Sign Korea's Cho Jae-Jin
- Чо Дже Джин на сайті ФІФА (англ.)
- Чо Дже Джин на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
1 Кім Йон Ґван (в) • 2 Чхве Вон Квон • 3 Кім Джин Ґю • 4 Пак Йон Хо • 5 Чо Бьон Кук (к) • 6 Ю Сан Чхоль • 7 Кім Ду Хьон • 8 Чон Гьон Хо • 9 Лі Чхон Су • 10 Чхве Сон Гук • 11 Чхве Тхе Ук • 12 Пак Ку Сьон • 13 Кім Дон Джин • 14 Кім Джон У • 15 Лі Джон Юль • 16 Нам Кун До • 17 Чо Дже Джин • 18 Ким Джи Хьок (в) • Тренер: Кім Хо Кон | | |
1 Лі Ун Дже (в) (к) • 2 Кім Йон Чхоль • 3 Кім Дон Джин • 4 Чхве Джин Чхоль • 5 Кім Нам Іль • 6 Кім Джин Ґю • 7 Пак Чі Сон • 8 Кім Ду Хьон • 9 Ан Джон Хван • 10 Пак Чу Йон • 11 Соль Ґі Хьон • 12 Лі Йон Пхьо • 13 Лі Иль Йон • 14 Лі Чхон Су • 15 Пек Чі Хун • 16 Чон Гьон Хо • 17 Лі Хо • 18 Кім Сан Сік • 19 Чо Дже Джин • 20 Кім Йон Де (в) • 21 Кім Йон Ґван (в) • 22 Сон Джон Гук • 23 Чо Вон Хий • Тренер: Дік Адвокат | | |
1 Лі Ун Дже (в) (к) • 2 Сон Джон Гук • 3 Кім Джин Ґю • 4 Кім Дон Джин • 6 Лі Хо • 7 Чхве Сон Гук • 8 Кім Ду Хьон • 9 Чо Дже Джин • 10 Лі Чхон Су • 11 Лі Ґин Хо • 12 Лі Дон Ґук • 13 Кім Чхі Ґон • 14 Кім Сан Сік • 15 Кім Чхі У • 16 О Бом Сок • 17 Кім Джон У • 18 У Сон Йон • 19 Йом Кі Хун • 20 Сон Де Хо • 21 Кім Йон Де (в) • 22 Кан Мін Су • 23 Чон Сон Рьон (в) • 27 О Джан Ин • Тренер: Пім Вербек | | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
