Чорноморська безпека
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | ||||
| Країна видання |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Тематика | геополітичні, геоекономічні, енергетичні проблеми, національна безпека, врегулюванню регіональних конфліктів, безпекове співробітництво в Каспійсько-Чорноморському регіоні | |||
| Періодичність виходу | щоквартально | |||
| Мова | паралельними випусками: українська, англійська | |||
| Адреса редакції | 04071, Україна, Київ, вул. Щекавицька, 51, оф. 26 | |||
| Головний редактор | Михайло Гончар | |||
| Видавець |
Центр «Номос» (2005-2013), Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» (з 2017) | |||
| Засновано | 2005, відновлено 2017 | |||
| Обсяг | до 15 умовних друкованих аркушів | |||
| Наклад | 1000 примірників | |||
| ISSN | 2616-4027 | |||
| | ||||
| chornomorska-bezpeka | ||||
«Чорноморська безпека» (англ. «Black Sea Security») — український двомовний (українська, англійська) журнал, науково-теоретичне та науково-практичне видання, присвячене проблемам безпеки в Чорноморсько-каспійському регіоні. З 2005 року і до окупації Криму Росією часопис видавався севастопольським Центром сприяння вивченню геополітичних проблем і євроатлантичного співробітництва Чорноморського регіону «Номос». З 2017 року видання журналу відновлене під егідою Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»[1]. ISSN — 2616-4027 (українською мовою), 2616-9274 (англійською).
Журнал «Чорноморська безпека» заснований 8 лютого 2005 року як регіональне видання, програмними цілями якого є висвітлення політичних і геополітичних проблем Чорноморського регіону, питань європейського і євроатлантичного співробітництва причорноморських держав.
У 2007 році «Чорноморська безпека» став загальноукраїнським виданням (свідоцтво про реєстрацію в Міністерстві юстиції України КВ № 12341-1225ПР від 23.02.2007 р.).
Випуск журналу був тимчасово припинений у 2014 році через окупацію Росією Севастополя, де розташовувалася редакція часопису[2].
У 2017 році «Чорноморська безпека» зареєстрована в Міністерстві юстиції України як друкований орган Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», свідоцтво про реєстрацію КВ № 23053-12893ПР від 11.12.2017 р.[1][2].
Місія журналу «Чорноморська безпека» полягає в консолідації інтелектуальних зусиль науково-професійного співтовариства, інтеграції українських і зарубіжних еліт у вирішенні проблем Чорноморського регіону, сприянні діалогу і дискусіям експертної спільноти і політиків про стан та перспективи розвитку Чорноморсько-каспійського регіону; забезпеченні українських державних діячів, науковців, громадськості неупередженою і всебічною інформацією про стан та тенденції розвитку ситуації в ЧКР.
У журналі публікуються інформаційні та аналітичні матеріали присвячені різним аспектам безпеки — політичному, військовому, енергетичному, демографічному, екологічному, проблемам міжкультурного і міжнаціонального діалогу, врегулюванню регіональних конфліктів, боротьбі з тероризмом і піратством.
Значна увага приділяється питанням громадського контролю над проблемами регіональної безпеки і інтеграції країн Чорноморсько-каспійського регіону[3], у тому числі в євроатлантичну систему безпеки і в європейські економічні структури[4][5], аналізу потенційних і так званих «заморожених» конфліктів[6].
На сторінках «Чорноморської безпеки» можна знайти матеріали, які висвітлюють питання національної безпеки України, у тому числі і пов'язані з перебуванням Чорноморського флоту Росії[7], проблемами кримськотатарського народу, формуванням морської політики держави, проблемами державних кордонів тощо.
- Геополітика і національна безпека;
- Європейська і євроатлантична інтеграція;
- Економічна політика, енергетична і екологічна безпека;
- Воєнна безпека держави, збройні конфлікти, тероризм і піратство
- Міжнаціональні і міжконфесійні відносини.
- ↑ а б «Чорноморська безпека»/«Black Sea Security» в Державному реєстрі друкованих ЗМІ та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 1 лютого 2018.
- ↑ а б Михайло Гончар про відновлення випуску «Чорноморської безпеки» //. Росія є головною загрозою у Чорноморському регіоні —— Мінгареллі. УКРІНФОРМ, 24.01.2017. Процитовано 4 червня 2018.
- ↑ Тезисы антикризисной программы развития Крыма. Фонд развития экономических и гуманитарных связей Москва-Крым. 02.08.2010. Архів оригіналу за 08.07.2013. Процитовано 13.09.2010.
- ↑ Міжнародна конференція «Підсумки Бухарестського самміту та чорноморський вимір європейської безпеки». Портал проєвропейського громадянського суспільства України. 02.04.2008. Архів оригіналу за 07.05.2012. Процитовано 13.09.2010.
- ↑ Центр «НОМОС» дослідив стан прозорості компаній з видобутку вуглеводнів. Міжнародний Фонд Відродження. 11.06.2010.
((cite web)): Недійсний|deadurl=403(довідка) - ↑ Єхануров: Для популізму головне не цілісне економічне бачення, для нього головне – оплески. Л.Самохвалова, А.Лавренюк. УНІАН. 28.05.2009. Архів оригіналу за 08.07.2013. Процитовано 13.09.2010.
- ↑ Третья Крымская. Черноморский флот Кремлю не нужен? А.Молчанов. Завтра. № 16 (804) от 15.04.2009. Архів оригіналу за 04.07.2012. Процитовано 13.09.2010.
- Архів журналу «Чорноморська безпека» (з № 1 (29) 2017) українською мовою
- Архів журналу «Black Sea Security» (з № 1 (29) 2017) англійською мовою
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
