Чжоу Сюань
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чжоу Сюань | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 серпня 1918 або 1 серпня 1920 |
| Місце народження | Чанчжоу, Цзянсу, Республіка Китай |
| Дата смерті | 22 вересня 1957 |
| Місце смерті | Шанхай, КНР |
| Поховання | Шанхай |
| Роки активності | з 1932 |
| Громадянство | Республіка Китай, КНР |
| Професії | співачка, акторка |
| Інструменти | вокал[d] |
| Колективи | Seven great singing starsd |
 Файли у Вікісховищі | |
Чжоу Сюань англ. Zhou Xuan, Chow Hsuan; 1 серпня 1918 — 22 вересня 1957) — популярна китайська співачка і кіноактриса. У 1940-і роки стала однією з «семи великих співачок Китаю»[1], можливо, найвідомішою, оскільки одночасно знімалася в кіно. За кар'єру записала понад 200 пісень і знялася більш ніж у 40 фільмах[2].
Су Пу (ім'я, дане Чжоу Сюань при народженні) в ранньому віці була розлучена з батьками і виховувалася в прийомній сім'ї. Все своє життя вона шукала рідних, проте її походження було встановлено тільки після смерті[3]. Відповідно до пізніших досліджень, її родич, що звик до опіуму, в трирічному віці відвіз Пу в інше місто, де продав родині Ван. Вона отримала ім'я Ван Сяохун. Потім її удочерила сім'я Чжоу, яка змінила ім'я на Чжоу Сяохун[4].
У віці 13 років вона взяла собі творчий псевдонім Чжоу Сюань означає «прекрасний нефрит»).
У 1932 році Чжоу Сюань почала виступати на сцені у складі трупи Bright Moonlight Song and Dance. У чотирнадцять років вона двічі завоювала приз співочого конкурсу в Шанхаї, і її стали називати «Золотий голос» за легкість виконання мелодій з високими нотами. У 1935 році Чжоу почала зніматися в кіно і швидко стала найвідомішим і затребуваним виконавцем епохи грамофонів, яким залишалася до самої своєї смерті, виконавши безліч популярних пісень з власних фільмів.
У 1937 році вона стала загальновизнаною зіркою кіно, зігравши головну роль у фільмі «Вуличний ангел» режисера Юаня Мучжу.
Між 1946 і 1950 роками Чжоу Сюань часто відвідувала Гонконг, щоб взяти участь у зйомках фільмів, таких як «Всеохопна любов». Представивши публіці «Шанхайські ночі» в 1949, Чжоу повернулася в Шанхай. Наступні кілька днів вона з перервами перебувала на лікуванні в психіатричних клініках, страждаючи від частих нервових зривів. Багато років життя Чжоу Сюань було складним: несформований шлюб, позашлюбні діти, спроби самогубства.
Знявшись у 43 фільмах, Чжоу Сюань улюбленим вважала «Вуличного ангела». Дві пісні з цієї кінокартини в її виконанні: Four Seasons Song і The Wandering Songstress — знайшли довготривалу популярність.
Чжоу Сюань померла в шанхайській психіатричній лікарні у віці 39 років[5]. Причиною смерті міг стати енцефаліт після чергового нервового зриву.
У Чжоу Сюань залишилося два сини: Чжоу Вень[6] і Чжоу Вей — народжені від різних батьків. Згідно з біографією Чжоу Веня, його молодший зведений брат Вей був сино Тана Ді, батько самого Веня залишився невідомим.
Чжоу Вей станом на 2010-ті роки живе в Торонто, іноді виступаючи в метро і беручи участь у різних музичних проектах. Він відомий як флейтист[7][8]. У нього дві дочки, обидві займаються музикою. Старша, Чжоу Сяосюань, — класична піаністка, навчалася в Університеті Конкордія, в даний час проживає в Пекіні.
Пісні у виконанні Чжоу Сюань раніше були обов'язковою складовою збірок китайських пісень минулих років.
Про Чжоу Сюань її синами видано дві біографії: першу написав Чжоу Вей спільно з дружиною Чан Цзін — «Моя мати Чжоу Сюань»; другу, «Щоденник Чжоу Сюань», написав Чжоу Вень.
Коли Чжоу Вень опублікував свою версію біографії матері, Чжоу Вей звинуватив його у фальсифікації щоденників та копій документів з метою спотворити образ Чжоу Сюань. Також з'ясувалося, що Чжоу Вень з дитинства ненавидів Чжоу Вея. Вень після народження був усиновлений другий сім'єю і потрапив під поганий вплив. Вей в результаті став офіційним спадкоємцем Чжоу Сюань в обхід Веня[9].
У 1989 році на TVB вийшов телесеріал Song Bird, що розповідає про Чжоу Сюань і її коханого. Ролі зіграли відповідно Надя Чан і Леон Лай. Пісні Чжоу Сюань в серіалі були переведені на кантонський діалект та виконані Чан. На телебаченні дуетом з нею співав Лай, але в записах партнером Чан став Дерік Ван.
Екранізацією біографії Чжоу Сюань, написаної Чжоу Веєм став серіал китайською мовою «Чжоу Сюань», головну роль в якому виконала Сесілія Чеун. Чжоу Вей звинуватив творців серіалу в неправильній інтерпретації його книги і нанесенні шкоди сім'ї[10].
- ↑ Baidu. Baidu [Архівовано 12 березня 2007 у Wayback Machine.]. Bai Guang. Retrieved on 2007-04-28.
- ↑ Emilie Yueh-yu Yeh. Chapter 12 - China. У Corey Creekmur, Linda Mokdad (ред.). The International Film Musical (Traditions in World Cinema). ISBN 978-0748634767. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 10 грудня 2015.
- ↑ 周璇身世 越发 离奇 原名 苏 璞 竟是 苏 轼 后人. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ "Golden Voice" Zhou Xuan. China Radio International. 2004-3-31. с. 1. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ Atkins, Taylor. (({Заголовок))}. — University Press of Mississippi, 2003. — ISBN 1-57806-609-3.
- ↑ 周璇 两 儿子 爆出 几 十年 恩怨 纠葛 (图). Архів оригіналу за 12 липня 2004. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ 越洋 连线 专访 周璇 次子 周伟: 真实 的 周璇 (图). Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ «地铁 王子» — 周璇 之 子 在 加拿大. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ Zhuo Wei (9 липня 2004). 周璇 两子 为何 结怨 半生 几 十年 恩怨 纠葛 后 的 秘密. netandtv.com. Архів оригіналу за 25 травня 2005. Процитовано 29 листопада 2015.
- ↑ 张淳 (28 березня 2006). 张柏芝版"周璇"面目全非周家 后人 三大 不满. Xinhua News. Архів оригіналу за 9 лютого 2013. Процитовано 29 листопада 2015.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
