Части́ни мо́ви — великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.

1. Смисловий (семантичний, лексичний) — характеризує лексичне значення слова або його відсутність; що слово називає: предмет, його ознаку, кількість, дію чи стан тощо.
2. Морфологічний — своєрідність граматичної (морфологічної) форми слова: носієм яких граматичних значень є слово.
3. Синтаксичний — типова синтаксична функція слова: у ролі якого члена речення воно найчастіше виступає.
4. Словотворчий — специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.

Отже, в основу поділу слів на частини мови покладено принцип єдності лексичного і граматичного значень слова, тобто найістотніші ознаки, що характеризують слово як одиницю мови.

В українській мові відокремлюються дванадцять частин мови; 6 самостійних, 3 — службових та 3 — окремих:

• самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)
  • іменник — хто?, що? Змінювана за відмінками та родами.
  • прикметник — який?, яка?, чий? Змінювана за відмінками та родами.
  • числівник — скільки? котрий? Змінювана за відмінками.
  • займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками та родами.
  • дієслово, дієприкметник, дієприслівник — що робити? що зробити? Змінювана за особами та родами, окрім дієприслівника.
  • прислівник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
• службові (допоміжні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними
  • сполучник
  • прийменник
  • частка;
• окремі
  • вигук
  • модальник
  • станівник

П'ять частин мови об'єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) — це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Решта частини мови є класами незмінюваних слів.

Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це — іменник, прикметник, числівник і займенник.

• Морфологія української мови
• Морфологічні особливості наукового стилю української літературної мови
• Члени речення

• Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001.
• Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001))

• Частини мови // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 539. — ISBN 978-966-439-921-7.

Тематичні сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Латвійська національна енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · BabelNet · Encyclopædia Britannica Довідкові видання Namuwiki Нормативний контроль Freebase: /m/0c870 · J9U: 987007539596705171 · LCCN: sh99004853 · LNB: 000325626 · NKC: ph164929

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.