Чесанів Cieszanów|опис зображення=
Герб
Греко-католицька церква святого Юра у Чесанові, фото 2016 р.
Основні дані
50°16′ пн. ш. 23°08′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 23.133° сх. д. / 50.267; 23.133Координати: 50°16′ пн. ш. 23°08′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 23.133° сх. д. / 50.267; 23.133
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Столиця для	Чесанівський повіт (історичний повіт, округ або графство)
Засновано	1590
Магдебурзьке право	1665
Площа	15,06 км²
Населення	▲ 1 906 (01.01.2022)
· густота	128 (2008[1]) осіб/км²
Міста-побратими	Аргенбюль, Капаннолі, Діошд, Калужа, Жовква, Радебург, Яворів[2]
Телефонний код	(48) 16
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RLU
GeoNames	774128
OSM	↑2004585 ·R (Гміна Чесанів)
SIMC	0972051
Поштові індекси	37-611
Міська влада
Вебсайт	cieszanow.org
Мапа
Чесанів Чесанів (Польща)
Чесанів у Вікісховищі

Чесанів (Цішанів, Тішанів; пол. Cieszanów (Цешанув), їд. ציעשינאוו‎) — місто в Польщі. Належить до Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Місто розташоване на південному сході країни, у Надсянській низовині, на Тарногородському плоскогір'ї.

Міське право отримав 1655 р.

1637 року від шляхтича Цешановського (пол. Cieszanowski) галицький каштелян Іван (Ян) Белжецький придбав частину Чесанова.^[3] У 1975—1998 роках був у складі Перемиського воєводства.

З 1772 року належав до імперії Габсбурґів (з 1804 р. до Австрійської імперії, з 1867 р. до Австро-Угорської імперії), був повітовим центром і за Польщі, поки у 1923 р. його не перенесли в Любачів.

Чесанівська філія українського товариства «Просвіта» була заснована з ініціативи греко-католицького пароха — отця Северина Метеллі.

27 березня 1934 р. Чесанів отримав статус міста^[4].

1939 року українці-грекокатолики становили в Чесанові 360 зі 2850 всього населення (ще 1330 поляків і 1150 євреїв)^[5].

28 вересня 1939 року радянська 24-та танкова бригада досягла Чесанова^[6].

За німецької окупації у місті діяла філія Замістського Українського допомогового комітету та українська школа^[7].

• церква святого Юра, відреставрована в 2013—2015 роках коштом ЄС.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[8][9]:

• Ждан Ярослав («Острий»; 1921—1944) — український військовик, курінний УПА.
• Карманський Петро Сильвестрович — український галицький громадський діяч (також в діаспорі), поет, перекладач
• Мікула Микола Васильович — львівський архітектор.
• Луція Харевічева — польська вчена, історик, архівіст, доктор філософії, дослідниця історії Львова, кустош (хранитель) Львівського історичного музею.
• Володимир Палчинський — український церковний діяч УГКЦ, ієромонах-василіянин, протоконсультор провінції Найсвятішого Спасителя (1987—1992), ігумен василіянських монастирів у Золочеві (1989—1996) та Івано-Франківську (1997—2008).

• о. Метелля Северин Модестович — парох міста, керівник філії «Просвіти» у 1907—1935 роках
• о. Посіко Семен — священник ЧСВВ Української греко-католицької церкви, парох у 1935—1946 роках.

• Кшиштоф Ніщицький — белзький воєвода.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чесанів

• Чесанів (Цешанув) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 10. — С. 3735—3736.
• Cieszanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 693. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.