Цфасман Олександр Наумович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Олександр Цфасман | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Олександр Наумович Цфасман |
| Дата народження | 1 грудня 1906 (14 грудня 1906) |
| Місце народження | Олександрівськ, Катеринославська губернія, Російська імперія[1] |
| Дата смерті | 20 лютого 1971 (64 роки) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Роки активності | 1924—1971 |
| Громадянство | СРСР і Російська імперія |
| Національність | єврей |
| Професії | диригент, піаніст, лідер гурту, композитор, джазмен |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Інструменти | фортепіано, скрипка |
| Жанр | джаз |
| Колективи | «АМА-джаз» (1926-30) «Московские ребята» (1932-39) |
| Нагороди |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Олександр Наумович Цфасман (нар. 1 грудня (14 грудня) 1906, Олександрівськ (нині Запоріжжя, Україна), Катеринославська губернія, Російська імперія — пом. 20 лютого 1971, Москва) — радянський піаніст-віртуоз, композитор, аранжувальник, диригент, керівник оркестру, публіцист та громадський діяч єврейського походження. Один із родоначальників радянського джазу, перший у СРСР джазовий музикант-професіонал; керівник кількох джазових колективів, у тому числі художній керівник джаз-оркестру Всесоюзного радіо (1939—1946). Заслужений артист РРФСР (1957).
Народився 14 грудня 1906 р. в Олександрівську. Його батько, Нахіль Айзикович Цфасман, був власником «Першої перукарні» (її офіційна назва), а також платної бібліотеки і готелю.
Батько сам грав на скрипці, тому з семи років почав учити сина гри на скрипці та фортепіано. Для цього додому приходила вчителька, адже батьки могли собі це дозволити.[2]
Згодом Олександр переїхав до Москви, навчався в консерваторії, яку закінчив 1930 року (клас Фелікса Блуменфельда).
Тоді ж захопився джазом і створив свій перший ансамбль «Амо-джаз», який виступав у найкращих московських кінотеатрах і ресторанах «Отель» та «Інтурист». 1932 року організував ансамбль “Московські хлоп’ята”, з яким виступав у ресторані “Савой”. 1937 року зробили 4 записи: за його авторства пісні “В дальню путь”, “На березі моря”, “Невдале побачення” і обробка відомого польського танго “Остання неділя”, що мало назву “Розлука” відоме як “Втомлене сонце”.
1945 року вперше в Москві виконав у Колонному залі Будинку Спілок та Великому залі “Рапсодію у блюзовых тонах” Джорджа Гершвіна. Після війни тенденція змінилася і аксіомою стали слова: «Сьогодні він грає джаз, а завтра країну продасть», все ж композиції Олександра Цфасмана «Звуки джазу», «Невдале побачення», «Втомлене сонце», «Щасливий дощ» країна співала.[2] Автор оркестрових п'єс, концертів, музики до спектаклів і кінофільмів, зокрема до українського — «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (1953).
У 1966 р. був одним із засновників Європейської джазової асоціації.
Помер 20 лютого 1971 р. у Москві.
В рамках проекту «Сучасне мистецтво для покоління Z» у Запоріжжі (колишньому Олександрівську) на фасаді Будинку Лещинського, де свого часу проживав легендарний композитор та знаходилась перукарня його батька у жовтні 2020 року, було створено мурал з його портретом.[3]
Композитор:
- «Шумливе плавання» (1937, мультфільм)
- «Сторінки життя» (1948)
- «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (1953, к/м)
- «Лісовий концерт» (1953, мультфільм)
- «Синя пташка» (1954, к/м)
- «Веселі зірки» (1954)
- Секрет краси (1955, к/м)
- «За вітриною універмагу» (1955)
- «Чарівне дзеркало» (1958, документальний)
- «Сумувати не треба» (1985, використано пісня Цфасмана)
- «Тато» (2004, використано муз. п'єса Цфасмана)
Диригент:
- «Зустріч на Ельбі» (1949)
Піаніст:
- «Російське питання» (1947, рояль-соло)
- ↑ Carnegie Hall linked open data — 2017.
- ↑ а б Король джазу із Запоріжжя - UAHistory. UAHistory (укр.). 22 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
- ↑ В Запорожье на доме Лещинского появился 17-метровый настенный портрет джазмена, - ФОТОРЕПОРТАЖ. 061.ua - Сайт города Запорожья (ru-UA) . Процитовано 6 жовтня 2020.
- Музыка: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.617;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.839.
- Презентация об Александре Цфасмане (рос.). Галерея Lenin. 18 лютого 2014.
- Фільмографія на animator.ru
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BNF: 13986235f · Freebase: /m/01s_lqy · GND: 103800980 · ISNI: 0000000080973187 · LCCN: n93074362 · MAK: 9810554182305606 · NKC: mzk2013770143 · VIAF: 17646288 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
