Цукор — біла смерть Cukor Bila Smerť
Основна інформація
Жанр	етно-готик
Роки	1988 — 1993
Країна	СРСР  Україна
Місто	Київ
Мова	українська, російська
Лейбл	Koka Records
Склад	Світлана Няньо (клавішні, вокал) Таміла Мазур (віолончель) Олександр Кохановський (фортепіано) Євген Таран (гітара)

Цукор — біла смерть або Cukor Bila Smerť^[1] — український музичний гурт із міста Києва. З'явився наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. Він є одним із колективів, які започаткували в Україні стиль етноготик.

Головною фігурою цього проєкту була Світлана Охріменко (пізніше вона ж Світлана Няньо). Після закінчення музичного училища за класом фортепіано почала складати музику. Спочатку грала з віолончелісткою Тамілою Мазур. Гурт «Цукор — біла смерть» утворився коли до них приєдналися гітарист Євген Таран і піаніст Олександр Кохановський^[2]. Значно відрізнялися від музики того часу високим жіночим вокалом, тарабарськими текстами, та, невідомим раніше, інструментально-готичним виконанням.

1988 року записали альбом «Рододендрони Коралові Аспиди». У 1989 році створили збірку «Новые Неженки». Того ж року записали альбом «Лилеи и амариллисы»^[3].

На той час альтернативні гурти не мали змоги робити професійні записи в Україні і тому подібно до таких відомих українських колективів як Жаба в дирижаблі, Казма-Казма, The Ukrainians, Вій, Фоа-Хока, Ivanov Down та інших записувались на польському лейблі Koka Records^[4][5]. Цей лейбл зрештою і допоміг зберегти дотепер музику цих колективів^[6]. На цьому лейблі доступні два альбоми гурту: «Манірна музика» (1991) та «Село» (1993)^[3].

За словами Ігоря Цимбровського, який і сам записувався на Koka Records, гурт має своїх прихильників у Польщі, де слухачів подібної музики більше, ніж в Україні^[7]. Зокрема, представники польської експериментальної сцени Księżyc неодноразово заявляли, що надихалися творчістю Світлани Охріменко.^[8]

Світлана Охріменко розпочала свій сольний проєкт^[9]. Продовжувала працювати з польським лейблом Koka Records. Її творчість суміщає в собі різні жанри— готику, етно, фолк, акустику і т. д і виходить за їхні межі. Записала альбоми:

• Всі таємниці одного вірша (1991),
• Selo (1993),
• звичаєм (1993) (з Тамілою Мазур (Київ)),
• Transilvania Smile (1994),
• Я озеру вклонився (1995),
• Знаєш як, розкажи (1995) (з Олександром Юрченко — засновником Ярна і маленьких Звірята Суфіни (Київ)),
• Лісова колекція (1995),
• Пухнасті (1997-98) (із Сергієм Хотячуком (Київ) i Болеславом Блажчіком (Варшава)).
• Світлана Няньо (1999). Склад: Світлана Охріменко — вокали, casio MT-200, piano, Fender Rhodes 73 Mark I, harmonium, flute Сергій Хотячук- electric guitar, steel guitar, «souvenir», percussion, " shovkopryad ", Болеслав Блажчик — cello. Студійний реліз «Китиці» вийшов на KOKA RECORDS

Крім створення власних альбомів взяла участь у великій кількості побічних проектів:

• Сусіхвазібіда (1994),
• Fake (1994) (Колон),
• Foxfire (1994) (Колон),
• Pentamonia (1995) (Urania-театр, Колон) Taran: Mod and Mini and Space Age (1996-97) (Мюнхен)
• Blemish: Vatacushi-va: Vanishment and Reappearance (1999) — проект Віктора Пушкара^[6].

Олександр Кохановський створив dark psycho проект «Пан Кіфаред». Музика являла собою імпровізації Кохановського за участі гітариста Тараса Мороза^[2]. Також у записах брав участь музикант гурту «Баніта Байда» і засновник музичної агенції «Скай» Тарас Бойко. Разом записали у Варшаві концертний альбом, який згодом вийшов на лейблі «Koka Records»^[10]. Створив оригінальні саундтреки для багатьох театральних вистав^[9].

Взяв участь у створенні альбому гурту Колезький Асесор, який вони записали після довгої перерви, «Sex Bomben auf Engelland» (2001)^[11].

Таміла Мазур^[12]. Брала участь у створенні альбомів проекту «Шейк Хай-Фай»^[2]

Євген Таран брав участь у створенні альбомів проекту «Шейк Хай-Фай»^[2]. Тепер сповідує ейсід-джаз, а живе і працює в Німеччині^[9].

• Цукор тільки на експорт // «Молода гвардія» (Київ). — 15 травня 1991. (Музичний випуск «Фонограф». № 134).
• Олександр Євтушенко. Колізей чекає! (інтерв'ю з Є. Тараном і А. Синяковим) // «Молода гвардія» (Київ). — 3 жовтня 1990. (Музичний випуск «Фонограф». № 117).
• Роман Піщалов. Київський індіпендент 1987—1994 // «Аутсайдер» (Кихв). — № 7 (2007). — Стор. 35-43.

• Роман Піщалов. Київський індіпендент 1987—1994
• Пісня «Процесія Мертвих» на youtube
• Пісня «Велика ріка Хєнь-Юань» на youtube
• Світлана Охріменко — III Episode From Original Performed Soundtrack Transilvania Smile на youtube
• форум neformat.com.ua
• Інтерв'ю Світлани Охріменко(рос.)
• last.fm
• Світлана Няньо на likefm.org
• Сторінка Світлани Няньо у фейсбуці
• Дискографія на www.discogs.com
• Олександр Кохановський: «Музика — це ключ до самопізнання»