Церква Святого Миколая (Бережани)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Церква Святого Миколая | |
|---|---|
.jpg) Миколаївська церква | |
| 49°26′08″ пн. ш. 24°56′31″ сх. д. / 49.435806° пн. ш. 24.942000° сх. д.Координати: 49°26′08″ пн. ш. 24°56′31″ сх. д. / 49.435806° пн. ш. 24.942000° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Бережани, Тернопільська область |
| Початок будівництва | 1691 |
| Стиль | галицька школа дерев'яної архітектури |
| Єпархія | Тернопільська єпархія |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
  Церква Святого Миколая (Бережани) (Україна) | |
 | |
 Церква Святого Миколая у Вікісховищі | |
Миколаївська церква — дерев'яний храм у місті Бережани Тернопільської області, пам'ятка архітектури національного значення. Розташована в Адамівці — південній місцевості міста. Пам'ятка є яскравим прикладом архітектурних творів галицької школи дерев'яної архітектури.
Споруджена у 1691 році. У 1827 році церкву ремонтував будівничий Кісь Да[нило?], про що свідчить напис на північній стіні зрубу:
|
Маистеръ Да: Кись // поправлєнѧ церкви // Рокγ Б[ожого]: 1827 // Андрєи // Спитко // рєєнт // іγбелєγсъ // бΥвъ // рокγ 1826[1] | 
|
Споруда дерев'яна, трьохзрубова, одноверха. У плані складається з квадратних нави, бабинця і п'ятигранної апсиди. Зруб нави вищий і більший за інших. Широке рятування влаштоване на стовпчиках з підкосами і фігурних кронштейнах великого винесення.
У інтер'єрі стіни нави переходять у високий залом, а потім за допомогою плоского дна переводяться у світлову вісімку, яку підтримує зімкнуте зрубове зведення, зашите плафоном. Стіни залому укріплені сволоками. Апсида і бабинець перекриті рубаними сегментними зведеннями. Бабинець відкривається в неф високим отвором з коробчастою аркою, має хори в західній частині, освітлений двома невеликими прямокутними вікнами.
Зруби споруди не обшиті, завдяки чому прослідковуються характерні для народної архітектури будівельні прийоми — типи замків, вертикальні стискання, тиблі, фігурні випуски вінців і ін.
Найімовірніше, в середині XVIII ст. автором різьби стулок царських врат, деяких колон, кивоту, фігурок на ньому, рам ікон бічних вівтарів був майстер із Жовкви Гнат Стобенський.
Припускають, що автором ікон були Василь Петранович разом з помічником Станіславом Отосельським — автори ікон схожого іконостасу у деканальній церкві Святого Миколая в Бучачі.[2]
- ↑ Вуйцик, Володимир; Слободян, Василь. Матеріали до словника народних будівничих // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544-601 [Архівовано 2011-05-24 у Wayback Machine.].
- ↑ Тихий Б. Церква св. Миколая на Адамівці… — С. 41.
- Тихий Б. Церква св. Миколая на Адамівці // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 40—43.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К. : Будівельник, 1983—1986. (рос.)
- Церква в ЄДР.
| Чинні парафії та храми |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ратуша • Троїцький собор • Миколаївська церква • Замок • Троїцький замковий костел-усипальниця • Костел святих апостолів Петра і Павла • Дзвіниця костелу Різдва Діви Марії • Миколаївський костел монастиря бернардинів • Келії монастиря бернардинів • Вірменський костел |  | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
